Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
? вузлів, бензелей, полубензелей і т.д., використовують сполучні елементи скоби, гаки, вертлюги, ланки ланцюгів і т.п.
Для стягування (затягування) сіткових частин знарядь лову застосовують стяжні пристрої, які складаються з кілець із пропущеним через них шнуром, мотузкою або канатом (гайтяном, стяжним тросом). Стяжні пристрої застосовують для затягування й розпускання кінцевих частин мішків знарядь лову при виливанні улову. Стяжний пристрій є основним елементом кошелькових неводів.
Основною частиною гачкових знарядь лову є рибальський гачок. Крім того, гачкові знаряддя лову містять мотузково-канатні елементи (для прикріплення гачків і обєднання їх у довгу рибальську снасть), плав, вантаж, сполучні елементи й т.д.
Рибонасосні установки складаються в основному з рибальських шлангів, відцентрового насоса або компресора (в ерлифтах) для створення в шлангах повітряно-водяних сумішей, пристроїв для відділення риби від води (водовідділювачей).
Фізичні засоби інтенсифікації лову як частини знаряддя лову складаються із двох основних елементів джерел енергії (електричного або звукового генератора, насоса, компресора й т.д.) і джерел поля (джерел світла, електродів, гідрофонів і т.д.). Крім того, вони можуть містити в собі струмопровідні елементи (кабелі), сполучні арматури, перемикачі, підсилювачі, пускорегулюючі апаратури й т.д.
Частиною деяких знарядь лову є такі елементи керуючого пристрою системи керування процесом лову, як вимірювальні пристрої, підсилювальні пристрої [7, 8, 9].
- Закидний невід
Принцип лову неводами полягає в відцижуванні риби від води обметаної ділянки водойми за допомогою суцільної стіни сіткового полотна, що не допускає обвічковуваня До закидних неводів відносяться берегові тягові, райга, пасмові, обкидні, кошелькові, воротниці та пасмові підлідні. На водосховищах частіше інших застосовують невода берегові тягові. Ці знаряддя лову на більшості водоймищ застосовуються по відкритій воді, рідко в підлідних умовах. Для запобігання плутанини в термінології та розуміння конструктивних розходжень неводи, волокуші, бредні по систематиці А.І. Трещева відносяться до класу що відціджують, групи притоняємих знарядь [4, 10].
Невід являє собою сіткове знаряддя лову й складається із двох крил, приводів і матні (однієї або декількох). Невід тягнуть за урізи-канати.
Волокуша це невід без матні. Бредень бродник, бредешок, бродец, волок, короткі волокуші довжиною 5-20 м тягнуть убрід за шкапи без урізів. Назва знарядь лову неводного типу не залежить від розмірів.
Характерною ознакою закідних берегових неводів озерного типу є їхня симетричність. Невід цього типу має матню в середній частині його довжини, тому праве й ліве крило по довжині й висоті завжди однакові. Обидва урізи неводів також роблять рівної довжини.
- Ставні сітки
Провідне місце у видобутку риби на водоймищах належить ставним сітками. Обсяг улову ставних сіток істотно залежить від їх конструкції, що досить різноманітна. Широко застосовують ромові, ромборамові, сторожкові (з пожилинами), з підвязкою й без підвязки полотна по висоті, трьохстінні (ріжові), одностінні (плахові), а також комбіновані сітки.
Рамові й ромборамові сітки ефективно застосовувати для лову крупнорозмірних риб, таких як сом, сазан, щука, білизна, судак, лящ, язь і ін. Сітки з кроком вічка менше за 50 мм будувати рамовими не доцільно. Основною перевагою рамових сіток є можливість вилову риб, які по своїх розмірах не можуть надійно обвічковуватися в полотні сітки. За нашим даними, вловистість рамових сіток вище одностінних в 2,0-3,5 рази. Цей показник зростає зі збільшенням розміру вічка [11].
Сітки з пожилинами найбільш доцільно застосовувати при кроці вічка 40-70 мм, рівномірному підвязуванні полотна до сіток у двох-трьох місцях по висоті. Сітки з пожилинами простіше будувати, а по вливистості вони незначно менше рамових сіток при лові риб більших розмірів [12, 13].
Трьохстінні сітки відрізняються доброю вловистостю риб різного розміру. Такі сітки незамінні при організації спеціалізованого лову лина й золотого карася, однак застосування трьохстінних сіток на багатьох водоймах заборонено правилами регулювання рибальства у звязку з великим приловом маломірних риб видів, що охороняються. До недоліків трьохстінних сіток треба віднести високу трудомісткість виплутування улову із сітних мішків, а також нерівномірність вловистості сітки по висоті полотна. Слабина середнього полотна трьохстіної сітки осідає по підборі, тому більша частина улову виявляється в нижній частині сітки, а середня й верхня частини полотна ловлять рибу гірше. Найчастіше трьохстінні сітки застосовують на ділянках водойми, що заросли травою, а також при ботальному лові.
Одностінні сітка застосовують при кроці вічка 40 мм і менше. Це найбільш прості по конструкції знаряддя винятково ефективні при лові плітки, тарані й чехоні [14].
- Ятір
На водосховищах найпоширеніші три типи пасток: малі ятері, ятері середніх розмірів (курляндки, заколи) і ставні неводи.
Ятері малих розмірів мають бочку-камеру циліндричної форми, розтягнуту на пятьох деревяних обручах. У бочку вставляють дві конусоподібних усинка (лійки, горло). Перший усинок має вхідний отвір круглої або квадратної форми, другий щелевидний або круглий [18, 19].
Усинки не повинні бути дуже тупими, щоб не ускладнювати вхід риби в камеру, або надмірно подовженими, щоб не затемнювався вхід, тому ?/p>