Енергетична оцінка технологій у сільськогосподарському виробництві
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
?ідна така технологія, яка на одиницю затраченої сукупної енергії забезпечує найбільший вихід енергії у продукції.
Приклад визначення енергоємності виробництва молока. Відповідно до викладеної вище методики проведено енергетичний аналіз ферми на 400 голів безпривязного боксового утримання (ТП 801-01-80.32.87).
Визначені показники енергоємності і енергомісткості основних складових з виробництва молока.
Розрахунок енергоємності і енергомісткості проводиться згідно технологічних операцій та енергетичних еквівалентів (Додаток 2). Для розрахунку повних енерговитрат виробництва молока прийняли наступні вихідні дані:
середньорічне поголівя тварин (гол.):
корови 408;
нетелі 15;
телята до 3-х місячного віку 132;
телята від 3 до 6 місяців 95;
тривалість зимового періоду 230 днів, літнього - 135;
річний надій на одну корову 3500 кг молока;
щорічне вибракування 22%;
60% отелів в першому півріччі і 40% у другому;
діловий вихід телят на 100 корів 93; на 100 нетелів 100 голів;
середня жива вага корови 550 кг;
середня жива вага теляти при народженні 30 кг, при реалізації у 6-місячному віці 147 кг;
робота обслуговуючого персоналу передбачена в одну зміну, крім операторів по догляду за тваринами, які працюють в дві зміни;
тривалість робочого тижня 41 год., при 5-денному тижні;
кількість обслуговуючого персоналу 34 чол.
Затрати сукупної енергії на споживану електроенергію:
= 4,21 МДж/кг
Затрати сукупної енергії на споживання рідкого палива та мастильних матеріалів:
= 1,46 МДж/кг.
Затрати сукупної енергії на споживання теплової енергії:
= 3,75 МДж/кг.
Повна енергоємність відновлення поголівя протягом року склала 18219,08 ГДж з врахуванням того, що поголівя ремонтних телиць дорівнює 98 гол., тоді питомі затрати енергії на відновлення поголівя складають 12,7 МДж/кг.
Повна енергоємність виробництва кормів складає:
= 15,82 МДж/кг.
Повна енергоємність підготовки кормів:
= 18,5 МДж/кг.
З розрахунку внесення на голову за добу 0,6 кг підстилки, її річна потреба складає 117,5 т. Тоді повна енергоємність виробництва підстилки дорівнює:
= 1,2 МДж/кг.
Повна енергоємність споживаної тваринами протягом року води:
= 0,0146 МДж/кг.
Повна енергоємність ОВФ (машин та обладнання, будівель і споруд) ЕОВФ, амортизованих під час виробництва продукції тваринництва, дорівнює:
= 1,078 + 0,6 +0,12 = 1,898 МДж/кг.
Повна енергоємність (відтворення) робочої сили:
= 2,34 МДж/кг.
В результаті виконаних розрахунків визначаємо повну енергоємність виробництва продукції тваринництва ЕПТ у мегаджоулях на одиницю продукції (1 кг):
= 61,86 МДж/кг.
Енергетичний еквівалент молока складає 3,07 МДж/кг.
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності складає:
= (3,07/61,86)100% = 4,9%.
Біоенергетична оцінка показала, що коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва молока складає близько 5 %, що є досить низьким.
При врахуванні супутньої (телята, вибракувані тварини, приріст телят) та побічної (екскременти) він може суттєво зрости (в три-чотири рази).
В структурі питомих затрат енергії на виробництво молока (таблиця 1) найбільшу питому вагу займають корми, ремонтне поголівя та енергоносії. Питома вага підготовки води та використання ветеринарних препаратів настільки мала, що цими складовими можна знехтувати.
Таблиця 1.
Структура питомих затрат енергії за видами
Вид затратПитомі затрати енергіїМДж/кг%Електроенергія4,216,8Рідке паливо та мастильні матеріали1,462,4Теплова енергія3,756,0Ремонтне поголівя12,720,5Корми34,355,4Підстилка1,202,0Основні виробничі фонди1,903,1Праця2,343,8Всього 61,86100
4. Енергетична ефективність та екологічна небезпечність технологій виробництва продукції рослинництва
Аналіз енерговитрат при механізованому виробництві таких провідних культур, як озима пшениця, кукурудза на зерно, соняшник, цукровий буряк був проведено В.І. Пастуховим. Причому проаналізовані як фактичні витрати ресурсів в енергетичному еквіваленті в господарствах в порівнянні з типовими технологіями так і було проведено аналіз за видами ресурсів та за функціональними групами технологічних операцій.
Встановлено, що за типовими технологіями передбачені енерговитрати в межах від 14,4…17,4 ГДж/га (соняшник і кукурудза на зерно) до 27,8…33,5 ГДж/га (озима пшениця і цукровий буряк).
Порівняльний аналіз за видами ресурсів показав перевагу основних технічних засобів на цукровому буряку (4,3 ГДж/га) та енергоносіїв на кукурудзі, соняшнику і особливо на цукрових буряках (відповідно 3,8; 2,9; 6,7 ГДж/га), а також живої праці на цукрових буряках, яка застосовується при формуванні густоти рослин.
При вирощуванні озимої пшениці особливо високі енерговитрати на добрива і насіння, що свідчить про необхідність звертати особливу увагу на визначення норми висіву насіння.
Аналіз функціональних груп операцій показав, що на основній підготовці ґрунту найвищі витрати енергії при виробництві цукрового буряку (3,5 ГДж/га), найменші на кукурудзі (1,5 ГДж/га).
На догляді за рослинами високі витрати на озимій пшениці (2,3 ГДж/га), що є результатом внесення енергоємних міндобрив під час весняного підживлення, а також на цукровому буряку (1,9 ГДж/га) із-за ручної (живої) праці на формуванні густоти.
На збиранні врожаю найбільші затрати з енергоємності має цукровий буряк (7,5