Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе"
Дипломная работа - Физика
Другие дипломы по предмету Физика
х робіт
люд-год.
грн.
грн.
грн.24195
13
1553,46
301727,35
23209,8
1934,15
4.4 Загальні принципи визначення економічної ефективності
4.4.1 Всі заходи, які розробляються в дипломному проекті, підлягають комплексному аналізу.
Метою комплексного аналізу є обгрунтування використання запропонованих варіантів в конкретних умовах виробництва з урахуванням технічних і організаційних можливостей підприємства на базі розрахунку показників економічної ефективності.
Обгрунтування доцільності заходів здійснюється в два етапи:
1) Треба вибрати найкращий варіант нової техніки;
2) Оцінити ефективність нового варіанту в порівнянні з існуючим.
Критерієм вибору найкращого варіанту є мінімум приведених витрат і нормативного прибутку. Розмір нормативного прибутку визначається як добуток нормативного коефіцієнту економічної ефективності на капітальні вкладення.
Формула приведених витрат має вигляд:
3 = С + Ен * К,грн. (4-8)
де: С - річні поточні витрати, грн;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15);
К - капітальні вкладення, грн.
Доцільність впровадження нового варіанту встановлюється на основі розрахунку загального показника порівняльної економічної ефективності нової техніки - річного економічного ефекту, який буде отримано внаслідок зміни існуючого варіанту на новий. Річний економічний ефект, грн, розраховується за формулою:
Ер = З1 З2 (4-9)
де З1 та З2 - приведені витрати по існуючому та новому варіантах, грн. При проведенні розрахунків економічної ефективності потрібно дотримуватись наступних принципів:
- облік усіх витрат по варіантах;
- дотримування єдності в розрахунку змінних витрат;
- забезпечення порівняльності змінних варіантів.
4.5 Техніко економічне обґрунтування доцільності використання компенсуючого пристрою
Компенсація має бути, якщо Сре>Зк.у.
Находять Зк.у, грн., таким чином:
Зк.у=Спку + Са + 0,15*К (4-10)
де Спку - вартість втрат в компенсуючому пристрої, грн;
Са - амортизаційні відрахування, грн;
К - капітальні витрати на компенсуючу установку (повна вартість), грн.
Визначення вартості втрат в компенсуючому пристрої, грн:
Спку = Рк * Т * Со * Qку (4-11)
де Рк - втрати активної потужності на компенсацію, беруться в залежності від потужності компенсуючого пристрою;
Т - річна кількість годин роботи, (год.)
Со - тариф за електроенергію, грн./кВт год (Со=0,528 грн.)
Qку - номінальна потужність вибраної компенсуючої установки в дипломному проекті, кВАр.
Амортизаційні відрахування, грн., визначають за формулою:
Са = * К (4-12)
де К - капітальні витрати на компенсуючу установку, грн;
б - процент амортизаційного відрахування (б = 15%).
Річну економію, грн, за рахунок зниження втрат активної потужності при зменшенні споживання підприємством реактивної потужності розраховують:
Сре = Кзв * Qку * Т * Со (4-13)
де Кзв - коефіцієнт змінення втрат - це відношення втрат активної потужності по відношенню до переданої реактивної потужності; залежить від схеми електропостачання, віддаленості підприємства від енергосистеми.
Величина існує в межах 0,02 - 0,2 кВт/кВАР
При Сре > Зку - компенсація необхідна.
Спку = 0,0045 * 4500 * 0,528 * 280 = 2993,76 грн.
Са = * 31300 = 4695 грн.
Зку = 2993,76 + 4695 + 0,15 * 31300 = 12383,76 грн.
Ср.е = 0,1 * 280 * 4500 * 0,528 = 66528 грн.
Виновок: Так як Сре > Зку, то компенсація доцільна.