Geum.ru

Електроніка та мікропроцесорна техніка

Методическое пособие - Компьютеры, программирование

Другие методички по предмету Компьютеры, программирование

?оняття інтерфейс?

  • Яким чином організовується магістральна структура звязків?
  • Якими способами може передаватися інформація у мікропроцесорних системах?
  • Що означає уніфікований інтерфейс мікропроцесорних систем?

    • Інструкційна картка №31 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни Основи електроніки та мікропроцесорної техніки

     

    І. Тема: 5 Технічні засоби звязку в сільському господарстві

    5.1 Диспетчерський звязок

    Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.

    ІІ. Студент повинен знати:

    1. Загальні відомості організації телефонного звязку;
    2. Принцип телефонного звязку по проводах;
    3. Будова і принцип дії мікрофону;
    4. Будова і принцип дії телефону.

    ІІІ. Студент повинен уміти:

    1. Застосовувати телефонний звязок;

    ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.

    V. Література: [6, с. 232-235].

    VІ. Запитання для самостійного опрацювання:

    1. Загальні відомості. Основи телефонного звязку.
    2. Принцип телефонного звязку по проводах
    3. Будова і принцип дії мікрофону
    4. Будова і принцип дії телефону

    VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.

    VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

    1. Що таке електричний звязок? На які види він поділяється?
    2. Будова, принцип дії мікрофону?
    3. Як здійснюється телефонний звязок по проводах?
    4. Будова і принцип дії телефону.

    ІХ. Підсумки опрацювання:

    Теоретична частина: Диспетчерський звязок

     

    План:

    1. Загальні відомості. Основи телефонного звязку.
    2. Принцип телефонного звязку по проводах
    3. Будова і принцип дії мікрофону
    4. Будова і принцип дії телефону

    Література

     

    1. Загальні відомості. Основи телефонного звязку

     

    Вся історія людства і його діяльність повязані з обміном різної інформації. Чим вище розвиток продуктивних сил суспільства, матеріальні і культурні потреби народу, тим більше обєм передаваної інформації, що переробляється, тим вище вимоги до швидкості і надійності передачі, до швидкості доставки інформації. Можна сказати, що кількість передаваної і оброблюваної інформації характеризує інтенсивність людської діяльності.

    Найбільш природною формою передачі інформації між людьми служить мова. І якщо людина для прийому інформації використовує не тільки слух, але і зір, нюх і інші органи чуття, то для видачі інформації він перш за все використовує мову (як усну, так і письмову).

    Потреба в швидкій передачі інформації на відстань виникла на перших ступенях розвитку людства, але корінний перелом в розвитку звязку наступив в XIX столітті, коли для передачі повідомлення стали застосовувати електричний струм. У першій половині минулого століття був створений електричний телеграф, в другій - телефон.

    Електричним звязком називають такий вид звязку, при якому інформація передається на відстань за допомогою електричних сигналів. Електричний звязок ділиться на дротяний і радіозвязок. У свою чергу, дротяний електричний звязок підрозділяється на телефонний, телеграфний, для передачі даних та інші, а радіозвязок - на радіотелефонну, радіотелеграфну, телевізійну і ін. Фізичне середовище, що передає сигнали, є лінією звязку (для дротяного - це дріт або кабель, для радіозвязку - так званий ефір).

     

    2. Принцип телефонного звязку по проводах

     

    Для передачі мови на великі відстані за допомогою електричного струму необхідно мати джерело електричного струму, передавач мови (мікрофон), приймач мови (телефон) і електричну лінію, що сполучає мікрофон і телефон. Спрощена схема телефонного звязку показана на мал. 1.

     

    Мал. 1. Схема телефонної передачі

     

    На пункті, що передає, знаходиться мікрофон ВМ і джерело електричного струму GВ, на приймальному пункті - телефон ВF. Мова людини є коливаннями повітряного середовища. Голосові звязки людини здатні створювати звукові коливання частотами від 80 до 12 000 Гц, а сприймаються на слух людиною звукові коливання в ширшому діапазоні частот: від 16 до 20 000 Гц. Створення мікрофону і телефону, що забезпечують неспотворене перетворення коливань в смузі частот від 80 до 12 000 Гц, є складним технічним завданням. Численні дослідження показали, що розбірливість мови залежить від частот, які знаходяться в діапазоні від 300 до 3 400 Гц. Відповідно до рекомендації Міжнародного консультативного комітету з телефонії і телеграфії для телефонного звязку прийнятий діапазон частот від 300 до 3 400 Гц. Звукові коливання впливають на мембрану мікрофону, який перетворить звукові коливання в коливання електричного струму. Коливання електричного струму, розповсюджуючись по лінії, досягають приймального пункту, де за допомогою телефону знов перетворяться в коливання повітряного середовища.

    Звукові коливання характеризуються періодом, частотою і амплітудою. Частотою звукових коливань називається число повних коливань протягом 1 с. Час одного повного коливання називається періодом коливань. Період коливань Т і частота коливань f звязані між собою співвідношенням f= 1/T. Амплітуда звукових коливань - найбільше відхилення коливання в?/p>