Експертна профілактика в окремих видах досліджень
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
ЕКСПЕРТНА ПРОФІЛАКТИКА В ОКРЕМИХ ВИДАХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Зміст
1. Експертна профілактика у судово-трасологічних дослідженнях
2. Експертна профілактика у техніко-криміналістичних дослідженнях документів
3. Експертна профілактика у судово-автотехнічних дослідженнях
4. Експертна профілактика у судових пожежно-технічних дослідженнях
Список використаних джерел
1. Експертна профілактика у судово-трасологічних дослідженнях
Засадничими роботами в області трасологічної експертизи продовжують залишатися фундаментальні дослідження Б.І. Шевченко і Г.Л. Грановського. Їх роботи сприяли створенню теоретичного обгрунтування і практично прийнятної класифікації слідів, які вивчаються трасологічною експертизою по механізму дії при обстеженні, мірі вираженості сліду, способу передачі слідом інформації, виду слідоутворення.
Трасологія (від фр. (гасе слід і грецьк. iоsоs учення) розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають механізм вчинення злочину, а також розробляє рекомендації щодо застосування методів і засобів вивчення слідів, їх вилучення та дослідження з метою визначення обставин, суттєвих для розкриття, розслідування та попередження злочинів [54,c.155].
У криміналістиці в широкому значенні поняття "слід" розуміють як будь-яке відображення, зміну, зникнення, появу будь-чого на місці події; у вузькому розумінні як відображення зовнішньої будови одного обєкта на другому внаслідок їх взаємодії. Тому вчення про сліди в широкому значенні слова називають слідознавством, а у вузькому власне трасологією.
Теоретичною основою трасології є філософські концепції матеріалістичної діалектики [55,c.7]:
у світі немає двох однакових речей, тобто кожний обєкт матеріального світу індивідуальний;
слід-відображення не може існувати без явища, речі, предмета, який він відображає, тобто якщо є слід, то є й обєкт, що його залишив;
під час дії твердих тіл слід-відображення є конформним до обєкта, з яким контактує тіло.
Індивідуальність матеріальних обєктів і конформність слідів-відображень дають змогу ототожнювати обєкт за його слідом (пальця, взуття, каналу ствола на кулі тощо) [57,c.125].
У трасології слід це матеріальний обєкт, який відображає зовнішню будову обєкта взаємодії. Він є відображенням одного предмета на іншому, що виникає внаслідок їх взаємодії. У механізмі взаємодії беруть участь два обєкти: той, що утворює слід, і той, що його сприймає. Взаємодія може бути контактною та безконтактною, тому й сліди поділяють відповідно на контактні (локальні), що утворюються в місці контакту (наприклад, слід пальця, взуття, знаряддя злому), і безконтактні (периферичні) (пиловий слід від склянки, сліди кіптю поверхні навколо предмета, що був на підлозі в кімнаті під час пожежі).
Причиною взаємодії є будь-яка енергія механічна, термічна, хімічна, біологічна. Під дією механічної енергії сліди утворюються внаслідок переміщення обєктів у просторі, відокремлення частини від цілого, поділу цілого на частини, залишкової деформації. Під дією термічної енергії сліди утворюються унаслідок закопчування, обвуглювання, спопеління. Хімічна енергія сприяє утворенню слідів через окислення, розкладання та сполучення. Під дією біологічної енергії сліди виникають внаслідок розмноження, відмирання, розкладання, гниття тканин біообєктів [57,c.125].
У криміналістичній літературі наводиться кілька класифікацій слідів, найзагальніша з яких поділ слідів на три групи:
сліди-відображення передають зовнішню будову тієї частини слідоутворюючого обєкта, яка контактує з матеріалом, що сприймає сліди;
сліди-предмети матеріальні обєкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені на місці події чи винесені звідти;
сліди-речовини частинки лакофарбових покриттів, потожи-рової речовини, сипких, рідких та газоподібних тіл, які залишаються на предметах на місці події чи зникають звідти.
За видом обєктів, що утворюють сліди, розрізняють сліди людини, зброї, знарядь, інструментів, виробничих механізмів, транспортних засобів; за механізмом утворення сліди нашарування, відшарування, локальні, периферичні, обємні та поверхневі. Слід нашарування утворюється в результаті відокремлення частинок від обєкта, і утворює сліди та нашарування їх на обєкті, який сприймає сліди, Слід відшарування утворюється внаслідок відокремлення частинок від обєкта, що сприймає сліди [60,c.93].
За зоною взаємодії (контакту) обєктів сліди поділяють на локальні та периферичні. Локальний слід утворюється в місці контакту,; периферичний за його межами.
За ступенем деформації поверхні, що сприймає сліди, розрізняють сліди поверхневі та обємні. Обємні сліди утворюються в разі руйнування обєкта або його пластичної деформації. Поверхневі сліди поділяються на забарвлені та безбарвні. Забарвлені можуть бути нанесені барвником; вони бувають слідами нашарування та відшарування. Безбарвні сліди утворюються безбарвною речовиною (наприклад, потожировою).
Безбарвні сліди, у свою чергу, поділяються на видимі, маловидимі (слабовидимі), тобто такі, що спостерігаються за певних умов (наприклад, на просвіт при боковому освітленні), і невидимі, тобто такі, які неможливо виявити не