Економiчна ефективнiсть туризму
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?уризму проявляСФться в тому, що в результатi ланцюговоСЧ реакцiСЧ "витрати - доходи" дохiд, отриманий вiд одного туриста, перевищуСФ суму грошей, витрачених ним в мiii перебування на покупку послуг i товарiв,
За оцiнкою швейцарських учених, мультиплiкатор доходу вiд виробництва послуг туризму iстотно диференцiюСФться в залежностi вiд краСЧни або регiону i складаСФ вiд 1,2 до 4,0.
Приклад. Мультиплiкатор для регiону дорiвнюСФ 2,5. Початковий рiст iнвестицiй в туристську iндустрiю - 40 млн. крб., Тодi прирiст чистого нацiонального продукту вiд туристського обслуговування в регiонi складе 100 млн. руб.
Експорт туризму з краСЧни означаСФ активний туризм для економiки цiСФСЧ краСЧни, а iмпорт туризму - пасивний туризм. Вiдношення мiж вартiстю туристського продукту, реалiзованого iноземним туристам в прийнятоСЧ краСЧнi, i вартiстю туристського продукту, реалiзованого громадянами даноСЧ краСЧни за кордоном, СФ туристський баланс даноСЧ краСЧни.
Особливiстю туризму СФ те, що туристський продукт, вироблений на експорт, не вивозиться з краСЧни, а реалiзуСФться в цiй краСЧнi. Споживач туристського продукту сам долаСФ вiдстань, що вiдокремлюСФ його вiд цiкавить туристського продукту.
Туризм як торгiвлю послугами на свiтовому ринку можна назвати невидимий експорт. Вiн вносить вiдповiдний внесок у платiжний баланс краСЧни.
Частка суми ввезення туристами готiвковоСЧ валюти в загальнiй сумi ввезеноСЧ валюти в 2002р. становила 5,8%, у той час як частка суми вивезення валюти туристами в загальнiй сумi вивезеноСЧ валюти - 28%, або в 4,8 рази бiльше, що негативно характеризуСФ туристську дiяльнiсть нашоСЧ краСЧни. Позитивним явищем можна вважати той факт, що в 2002р. в порiвняннi з 2001р. сума ввезення туристами валюти зросла на 0,8 млрд. дол. (з 1,4 до 2,2 млрд.. дол.), або на 57,1%, а сума вивезення валюти зменшилася на 0,7 млрд. дол. ( з 9,0 до 8,3 млрд. дол.), або на 7,8%.
Економiчний ефект вiд розвитку туризму в регiонi проявляСФться насамперед у створеннi додаткових робочих мiiь у туристськоСЧ iндустрiСЧ, пiдвищеннi зайнятостi населення, а також у стимулюваннi розвитку слабких в економiчному вiдношеннi регiонiв.
Якiсть робочих мiiь у туристськоСЧ iндустрiСЧ маСФ своСЧ особливостi, до яких вiдносяться:
сезонний характер зайнятостi в туристському обслуговуваннi населення;
значна питома вага працiвникiв, зайнятих неповний робочий день;
велика питома вага низько квалiфiкованого фiзичноСЧ працi;
обмеженi можливостi автоматизацiСЧ i компютеризацiСЧ робочих мiiь у туристськоСЧ iндустрiСЧ (особливо в готельному i ресторанному господарствах).
Розвиток туристськоСЧ iндустрiСЧ в регiонi i пiдвищення якостi туристського обслуговування СФ додатковим джерелом формування дохiдноСЧ частини мiiевого бюджету.
Створення пiдприСФмств туристськоСЧ iндустрiСЧ у вiддалених малонаселених i iндустрiально слаборозвинених регiонах, але становлять iнтерес для туристiв (з-за гарного ландшафту, багатих мисливських угiдь, мiiь, зручних для занять спортом, i т.п.) сприяСФ розвитку таких регiонiв.
Економiчнi показники розвитку туризму
Становлення i розвиток туризму як галузi характеризуються системою певних економiчних показникiв, якi вiдображають кiлькiсний обсяг реалiзацiСЧ туристських послуг та СЧх якiсний бiк, а також економiчнi показники виробничо-обслуговуючоСЧ дiяльностi туристських господарюючих субСФктiв.
Система показникiв розвитку туризму включаСФ:
обсяг туристського потоку;
стан i розвиток матерiально-технiчноСЧ бази;
показники фiнансово-економiчноСЧ дiяльностi туристськоСЧ фiрми;
показники розвитку мiжнародного туризму.
Туристський потiк - це постiйне прибуття туристiв в краСЧну (регiон). До показникiв, що характеризуСФ обсяг туристського потоку, вiдносяться: загальна кiлькiсть туристiв, у тому числi органiзованих i самодiяльних; кiлькiсть тур днiв (кiлькiсть дiб, лiжко-днiв); середня тривалiсть (середнiй час) перебування туристiв у краСЧнi, регiонi.
Кiлькiсть тур днiв визначаСФться шляхом множення загальноСЧ кiлькостi туристiв на середню тривалiсть (в днях) перебування одного туриста в краСЧнi (регiонi).
Туристський потiк - явище нерiвномiрне. Для характеристики нерiвномiрностi туристського потоку застосовують коефiцiСФнт нерiвномiрностi. Залежно вiд мети i завдання аналiзу динамiки туристського потоку використовують три способи розрахунку коефiцiСФнта нерiвномiрностi.
Показники, що характеризують стан i розвиток матерiально-технiчноСЧ бази туризму, визначають СЧСЧ потужнiсть в данiй краСЧнi (регiонi).
До них вiдносяться: лiжковий фонд будинкiв вiдпочинку, пансiонатiв, турбаз, готелiв, санаторiСЧв i т.п., а також число лiжок, наданих мiiевими жителями; число мiiь в торгових залах пiдприСФмств харчування для туристiв; числи мiiь у театрах, вiдведених для туристiв; число ванн у водолiкарнi вiдведених для туристiв, i т.д.
Потужнiсть лiжкового фонду визначаСФться за формулою
Показники фiнансово-економiчноСЧ дiяльностi туристськоСЧ фiрми включають: обсяг реалiзацiСЧ туристських послуг або виручку вiд реалiзацiСЧ послуг туризму, показники використання робочоСЧ сили (продуктивнiсть працi, рiвень витрат на оплату працi тощо), показники використання виробничих фондiв (фондовiддача, оборотнiсть оборотних коштiв та iн .), собiвартiсть послуг туризму, прибуток, рентабельнiсть, показники фiнансового стану туристськоСЧ фiрми (платоспроможнiсть, лiквiднiсть, фiнансова стiйкiсть, валютна самоокупнiсть та iн.)
Окремо видiляються показники, що х
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение