Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?можності.
Після проведення аналізу економічної діяльності підприємства складається список стратегічних альтернатив, тобто система стратегій із розрахунком вірогідності їх запровадження щодо досягнення загальної мети.
Основні види стратегій міжнародного бізнесу поділяються на 5 основних груп, в залежності від наявності у підприємства конкурентних переваг, завдяки яким воно зможе досягти стабільного положення на ринку. До них відносяться: стратегії формування ресурсно-факторних переваг; стратегії формування технологічних переваг, стратегії формування інноваційних переваг, стратегії формування змішаних переваг, стратегії формування глобальних конкурентних переваг [32]. Для України найбільш актуальні перші чотири групи стратегій, що визначається, в основному, належністю того чи іншого підприємства до галузей, де головну роль відіграють ресурси (сільське господарство, видобувна промисловість), технологія виробництва (машинобудування) або інновації (фармація, авіабудування).
Таким чином, використання збалансованої системи показників у сфері стратегічного управління ЗЕД підприємства дозволяє удосконалити систему прийняття стратегічних та тактичних рішень, оптимізувати використання обмежених внутрішніх резервів розвитку підприємства щодо подальшого розвитку конкурентних переваг у довгостроковій перспективі.
1.2 Роль економічних показників у аналізі ефективності зовнішньоекономічної діяльності
З метою оцінки власних потенційних можливостей в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку і розробки заходів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення максимального прибутку, підприємству-експортеру необхідно проводити комплексний економічний аналіз виробничо-господарської діяльності в цілому і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинен містити в собі наступні складові [37]:
1. Оцінка рівня і якості виконання підприємством зобовязань по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів;
2. Аналіз конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспроможності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності;
3. Аналіз динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
4. Вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;
5. Аналітична оцінка виконання угод і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності. Виявлення чинників, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства;
6. Оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки;
7. Аналіз фінансового стану підприємства.
В будь-якому випадку головна мета такого аналізу підвищення ефективності функціонування даного субєкту господарювання і пошук резервів такого зростання.
У процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності використовують якісні і кількісні показники. З допомогою перших аналізують раціональність використання коштів, залучених до експортно-імпортних операцій, швидкість їх обігу у зовнішньоторговельних операціях, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують обсяги зовнішньоекономічної діяльності (вартість експорту чи імпорту). Завершальним етапом аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства-експортера і є оцінка ефективності експортних операцій, тобто оцінка вигоди для нього таких операцій.
Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності зводиться до аналізу двох взаємоповязаних процесів:
1. Вкладення фінансових коштів у операцію, тобто витрати;
2. Отримання доходів від операції.
Слід зазначити, що в залежності від виду зовнішньоекономічних операцій, її масштабу ці процеси можуть відбуватись по-різному: одночасно чи почергово, безперервно чи інтервалами, з різною швидкістю і інтенсивністю, формуючи тим самим складні потоки фінансових платежів.
Безпосередня оцінка ефективності повинна здійснюватися на підставі таких показників, як обсяги експорту продукції, прибуток від зовнішньоекономічної діяльності. Варто зазначити, що окрім обсягів експорту, на величину прибутку впливають внутрішні і зовнішні фактори (зміна цін на сировину і кінцеву продукцію, зміна собівартості продукції, її структура, асортимент, якість продукції, поточний курс акцій, ставки податків та митних тарифів).
Ефект може бути визначений шляхом модифікації відомої формули на основі зіставлення валютної виручки від реалізації продукції і витрат на її виробництво і реалізацію за умов коригування показника виручки від реалізації експортної продукції в іноземній валюті з урахуванням курсу валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату та коефіцієнту кредитного впливу.
Якщо підприємство збирається й надалі здійснювати операції з іноземною валютою, то для нього досить важливим є питання про те, чи потрібно продавати валюту, отриману при експорті, й використовувати отримані гривневі кошти для вкладення їх у банк під проценти, чи пуску їх в оборот, інвестування тощо. Альтернативному продажу валюти може стати розміщення валюти на валютний рахунок у банку. Для аналізу ефективності продажу валюти підприємству необхідно оцінити можливі шляхи використання гривневих засобів, що можуть бути отримані від п