Економіко-географічна характеристика Чілі
Информация - География
Другие материалы по предмету География
¬
Важлива галузь промисловості - гірничодобувна. Майже всі підприємства її належать іноземним компаніям. Мідні рудники знаходяться у державній власності, але експлуатація та управління ними фактично здійснюються монополіями США. Розвідка, видобуток і переробка нафти належать державній нафтовій компанії Енап. Понад 80% копалин припадає на мідно - видобувної промисловість. На 2-е місце за значенням у видобувній промисловості виходить залізорудна галузь, продукція цих галузей йде на експорт. Найзначніші мідно-молібденові рудники - Чукікамата в провінції Ель-Лоа, Ель-Сальвадор в провінції Чаньяраль, Ель-Теньенте в провінції Качапоаль разом з рудниками Ріо-Бланко і Ексотіка в провінції Сантьяго. Ці 3 родовища дають 85% видобутку міді в Чилі. Залізорудні - Ромераль в провінції Ельке, Альгарробо і Бокерон-Чаньяр в провінції УАСК. Родовища селітри, за запасами якої Чилі займає 1-е місце у світі, розташовані в північній частині Чилі, і в західній частині пустелі Атакама. На початку 20 століття видобуток селітри в Чилі забезпечувала майже на 3 / 4 світовий попит у азотних добривах. Розробки нафти і газу ведуться компанією Енап на Півдні країни - на о. Вогняна Земля і по північному узбережжі Магелланової протоки. Вугільні шахти зосереджені в районі Лоти і Коронель.
В обробній промисловості, за обсягом продукції якої Чилі стоїть на 5-му місці в Латинській Америці, висока частка галузей, що виробляють споживчі товари. На долю харчосмакової, текстильної, шкіряно-взуттєвої промисловості припадає 2 / 3 зайнятих і 3 / 5 вартості продукції обробної промисловості. Близько 50% зайнятих в обробній промисловості і близько 30% вартості продукції падає на дрібні, головним чином кустарні підприємства. Великі фабрики й заводи, що становить 3% від загального числа підприємств, дають 59% вартості промислової продукції, на них припадає 44% зайнятих. Після 2-ї світової війни обробна промисловість, особливо чорна та кольорова металургія, хімічна, металообробна та целюлозно-паперова, розвивалася прискореними темпами. Кольорова металургія є у мм. Чукікамата, Пайпоте, Потрерільос, Лас-Вентанас, Чагрес, Калетонес; машинобудування і металообробка - в Сантьяго, Вальпараїсо, Консепсьон, Аріка, Талькауано; більша частина продукції меднорудной і мідеплавильний промисловості вивозиться на експорт. Нафтопереробка і нафтохімія - головним чином у мм. Консепсьон, Конкон, Манантьялес, хімічна промисловість - в основному в мм. Вальпараїсо, Сантьяго, Антофагаста. Розвинена промисловість: текстильна - в Вальпараїсо, Сантьяго, Консепсьон, шкіряно-взуттєва - у Вальпараїсо, Сантьяго, харчова - майже у всіх містах, особливо в Сантьяго, Вальпараїсо і Вальдівії. Близько 80% всієї продукції промисловості виробляється на підприємствах провінції Сантьяго, Вальпараїсо і Консепсьон, з них понад 50% - у м. Сантьяго.
5 МІСТА
Сантьяго - столиця Чилі. Розташована біля підніжжя Анд, на Панамериканському шосе. Чисельність населення складає 4,4 млн. жителів. Є міжнародним аеропортом.
У Сантьяго розвинене машинобудування, металообробна, хімічна, легка, поліграфічна, харчова промисловість, є метрополітен. Кілька університетів. Сантьяго заснований іспанцями в 1541 році. Церковні та громадські будівлі 16-18 століття, мають історичне значення, як памятники архітектури.
6 ЕКОЛОГІЯ
Негативний вплив людської діяльності на навколишнє середовище став широко розповсюдженим явищем. Забруднення атмосфери, виснаження водних ресурсів, ерозія ґрунтів, опустелювання - причина цих явищ полягає у розвитку брудних виробництв, відкритого видобутку корисних копалин, екстенсивному веденні землеробства і тваринництва. Тільки останнім часом природоохоронним і екологічних проблем у цьому регіоні стала приділятися більше уваги.
ВИСНОВОК
Чилі, як і вся Латинська Америка, виділяється відносно високим рівнем розвитку, займаючи проміжне положення між країнами що розвиваються і економічно розвиненими країнами.
Список літератури
1. Велика енциклопедія Кирила і Мефодія 2003.
2. Державні економічні стратегії 1998 Ведута Е.Н.
3. Латиноамериканські уроки для Росії 1999 Хачатуров К.А.
4. Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (у 2 томах). Вольський.
5. Історії Латинської Америки 70-і роки 19 століття - 1918