Економіко-географічна характеристика Азербайджана
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?. школярів.
В Азербайджані діють бл. 50 вищих навчальних закладів, в яких здобувають освіту приблизно 100 тис. студентів. Найбільші вузи країни - Азербайджанська державний університет ім. Расулзаде (заснований в 1919, бл. 11 тис. студентів), Інститут нафти і хімії (заснований у 1920, бл. 15 тис. студентів), Азербайджанський технічний університет, Азербайджанський педагогічний інститут російської мови і літератури ім. М. В. Ахундова, Азербайджанський державний інститут іноземних мов, Азербайджанський медичний університет ім. Н. Наріманова, Консерваторія ім. У. Гаджибекова, Державний сільськогосподарський інститут в Гянджі та ін В останні роки зявилося кілька приватних (перший з них - Хазарський університет, заснований в 1991, навчання ведеться англійською мовою) і міжнародних вузів. Серед останніх виділяється Західний університет (заснований в 1991, налічує бл. 1000 студентів). У Кавказькому університеті навчання ведеться на турецькому мовою. Є також філії Дагестанського та Дніпропетровського університетів. Більшість вузів знаходиться в Баку.
Основні наукові дослідження проводяться в інститутах Академії наук Азербайджану, створеної в 1945 (в Інституті філософії та права, Інституті історії, мови і літератури ім. Г. Нізамі, Інституті економіки, а також в інститутах природного та технічного профілю).Найбільша бібліотека Азербайджану - Державна бібліотека ім. М. Ахундова, найбільше сховище документів - Національний архів.
Література і мистецтво
Такі стародавні епоси, якКітаба Деде Коркуд (Книга мого діда Коркуда, 11 в.), А також поезія пізнішого періоду (Гянджеві Нізамі, бл.1141-1209; Мухаммеда Фізулі, 1494-1556) є частиною спільного з анатолійським турками літературної спадщини.Відмінною рисою азербайджанської літератури є усна поезія ашуг (народних співаків-поетів), традиції якої збереглися до теперішнього часу.
Письмова азербайджанська література виникла після остаточного включення країни до складу Росії на початку 19 ст. Її основоположник Мірза Фаталі Ахундов (1812-1878) є також родоначальником азербайджанської драми, яка отримала подальший розвиток у творах Наджаф-бека Везірова (1854-1926) і Абдуррагіма Ахвердова (1870-1933). Першу азербайджанську газету "Екінчі" ("Пахар") в 1875 почав випускати Гасанбек Зардабі (1837-1907).
Після закриття в 1877 російською владою газети "Екінчі" виходили малотиражні журнали "Зія" ("Зоря", 1879-1881), "Зія і Кавкасія" ("Зоря Кавказу", 1881-1884) і літературний журнал "Кешкюль" (1884 - 1891). Із закриттям "Кешкюля", аж до революційних подій 1905 в Росії, припинився випуск видань азербайджанською мовою. Послідувало ослаблення державного контролю зробило Баку провідним центром мусульманської журналістики в Російській імперії. Між 1905 і 1917 в різний час виходило бл. 60 газет і інших періодичних видань (газети "Хаят" - "Життя" і "Іршад" - "Путівник", літературний журнал "Фуюзат" - "Благо" і популярний сатиричний журнал "Молла Насреддін" та ін.)
Надії періоду національного підйому знайшли своє втілення в поезії Алекперов Сабіра (1862-1911). Серед видатних літераторів цього періоду - Джаліл Мамедкулізаде (1866-1932), драматург Гусейн Джавід (1884-1941), поет Мухаммед Хаді (1879-1920). Літературне відродження, що почалося після 1905, висунуло завдання подальшого очищення мови, цього разу від османського впливу. Цей рух виник одночасно з пантюркізму, що проповідував обєднання всіх тюркських народів.Трибуном пантюркізму був Алібек Гусейнзаде (1864-1940).
У 1930-ті роки в результаті сталінських чисток Спілка письменників Азербайджану зазнав значних втрат. Жертвами репресій стали такі провідні літератори, як Гусейн Джавід, Салман Мумтаз, Курбан Мусаєв, Такі Шахбазов, Алі Назім та Міка Мушфік. Нормою творчості став соціалістичний реалізм. Політичний конформізм привів до загального зниження художнього рівня літератури, хоча в цей час продовжували творити такі талановиті письменники, як Самед Вургун (1906-1956), Джафар Джабарли (1899-1934) і Ільяс Ефендієв (р. 1914).Після 1945 істотне місце зайняло нове літературний напрям, розвиває тему єдності радянського та іранського Азербайджану. Його найбільш помітними представниками були письменники Мамед Ордубади (1872-1950) і Мірза Ібрагімов (р. 1911), а також поети Сулейман Рустам (1906-1989) і Бахтіяр Вагабзаде (р.1925).
Кіномистецтво.Широко відомі такі азербайджанські кінорежисери, як А.М. Шаріфзаде, А.І. Бек-Назаров, Т.М. Тагізаде, А. М. Ібрагімов.Сильною стороною азербайджанської кінематографії є документалістика.
Театральне мистецтво.Театр зявився в Азербайджані тільки в середині 19 ст. Драматичні твори широко представлені у творчості основоположника сучасної азербайджанської літератури Мірзи Фаталі Ахундова. У період між 1905 і 1917 театральне життя Азербайджану перебувала у сфері просвітницьких та благодійних товариств, зявилися високопрофесійні театри. У цей період, зазначений культурним піднесенням, була поставлена перша азербайджанська опера Лейлі і Меджнун (1908), написана Узеір Гаджибекова за мотивами однойменної поеми Фізулі (16 ст.).
З приходом радянської влади театри були націоналізовані. У 1920 в Баку відкрився Азербайджанський драматичний театр, а в 1924 - Театр опери та балету.
Архітектура та образотворче мистецтво.У багатому архітектурному спадщині Азербайджану відбилося його багатогранна історія і різні зовнішні впливи, але найбільш сильний відбиток залишив ісламський період. До ісламським архітектурних памятників відносяться в першу чергу мечеті, мінарети, ?/p>