Економіка Франції
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
Міністерство освіти і науки України
Луцький національний технічний університет
Кафедра економічної теорії і міжнародної економіки
Курсова робота
з дисципліни:
економіка зарубіжних країн
на тему:
Економіка Франції
Виконав:
ст.гр. МЕ-41
Михайлов Вячеслав
Луцьк 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ
- Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення ФРАНЦІЇ
- Політичний устрій ФРАНЦІЇ
1.3 Особливості ділової етики ФРАНЦІЇ
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ФРАНЦІЇ
2.1 Особливості внутрішньо економічної політики ФРАНЦІЇ
2.2 Світогосподарське положення ФРАНЦІЇ
2.3 Особливості зовнішньої економічної політики ФРАНЦІЇ
2.4 Стан та перспективи економічного співробітництва ФРАНЦІЇ та України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
XX століття вніс величезні зміни в життя країн і народів. Але важко знайти серед великих індустріальних країн такі, де зміни в політичній та економічній сферах були настільки ж значні, як у Франції. За минуле сторіччя двічі реформувалося її політичний устрій). Різко змінилося геополітичне становище: з метрополії гігантської колоніальної імперії Франція перетворилася на один з моторів західноєвропейської інтеграції, увійшла у військово-політичний альянс з іншими країнами Заходу, в тому числі з Німеччиною, перш за своїм основним супротивником.
Не менш істотні зміни зазнала французька економіка, все більше інтегруються у світове господарство і змушена тому постійно пристосовувати основні напрями та параметри свого розвитку до його вимог. Найважливішими підсумками ХХ століття стали радикальна модернізація економіки - від аграрно-індустріальної до індустріально-аграрної структурі, потім до економіки послуг і модифікація варіанти участі у світогосподарських звязках - від вивезення позичкового капіталу до вивозу промислових товарів з поступовим посиленням акценту на виробах високого ступеня обробки, а з початку 80-х років - до масового експорту продуктивного капіталу. Зміни йшли рука об руку з корінною трансформацією національного господарського механізму. Втім, в силу дії ряду факторів, у тому числі зовнішньоекономічних, цей процес у Франції відрізнявся помітною специфікою, яка почала зникати лише в самий останній час.
Західна Європа займає особливе місце в світовому господарстві. На її частку припадає 28% сукупного ВВП та 7% населення світу. Західна Європа включає в себе 25 країн, які відрізняються один від одного розмірами території, чисельністю населення, природними ресурсами, економічним та науково-технічним потенціалом.
Основна мета даної роботи полягає у дослідженні розвитку економіки ФРАНЦІЇ та місце і роль її у світовому господарстві.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємоповязаних завдань:
- Розглянути загальну характеристика ФРАНЦІЇ як світового економічного лідера;
- дослідити роль та місце ФРАНЦІЇ у світовому господарстві;
- вивчити особливості економічної співпраці України та ФРАНЦІЇ.
Предметом курсової роботи є теоретико-методологічні особливості дослідження ролі ФРАНЦІЇ у світовому господарстві.
Обєктом курсової роботи виступає ФРАНЦІЇ як світовий економічний лідер.
У ході курсового дослідження використовувалися методи порівнянь, угруповань, спостереження.
Курсова робота складається із двох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ
- Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення ФРАНЦІЇ
Франція межує з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італію та Іспанією. Франція займає крайню західну частину Європейського материка. За формою її територія вписується в шестигранник (французи так і називають свою країну IHexagone - шестикутник). Морські кордони країни мають більшу довжину, ніж сухопутні. На сході країна омивається Атлантичним океаном, на півдні - Середземним морем, на півночі - протокою Ла-Манш. Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителів (1999 p.). З передмістями - близько 10 млн. жителів.
Великі міста - Марсель (801 тис.), Ліси (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Ніцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).
Адміністративний устрій Франції має 95 департаментів (departement), включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику, 22 області (region), комуни (commune). Існує також поділ на 37 історичних провінцій.
Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-Пєр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжя Ньюфаундленду); в Африці - Реюньйон (біля південно-східного узбережжя); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледонія, Полінезія Французька, до складу якої входять острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південні та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта; Французькі південно-антарктичні території. Завдяки цьому Франція є третьою державою світу (після США і Великобританії) за розмірами заморських володінь.
Природно-ресурсний потен?/p>