Geum.ru

Економіка міського господарства

Методическое пособие - Экономика

Другие методички по предмету Экономика

зміни характеру використання територій

При розміщенні нового житлового, культурно-побутового чи промислового будівництва в сформованих районах міста і при здійсненні їхньої реконструкції, як правило, що застарів фонд заміняють новим шляхом зносу старих і малоцінних житлових і суспільних будинків, обєктів інженерної інфраструктури, комунального і культурно-побутового чи призначення по планувальних причинах перенос окремих капітальних споруджень на інші ділянки території міста.

Вартісна оцінка відшкодована я зносу обєктів міського господарства промисловості, енергетики і т.п. - визначається сумою витрат на відновлення кожного виду споруджень, що зносяться, будинків, ліній. При цьому виходять з повної відбудовної вартості обєктів, що зносяться, і враховують залишкову вартість елементів, що зберігаються, у тому числі устаткування, придатного для подальшої експлуатації.

Витрати по реконструкції сформованої забудови

При оцінці територій враховуються витрати, викликані передчасним зносом при реконструкції несамортизированих основних фондів(40-60%).

Старі будинки зі зносом понад 60% повинні зноситися як непридатні для подальшого проживання і функціонування і не враховуватися у витратах.

Витрати по відшкодуванню зносу житлового фонду визначаються по формулі (8.1):

 

, (8.1)

 

де: Сж оцінка відшкодування зносу житлового фонду, млн. грн.;

Кн відбудовна вартість житлового фонду, тис. грн./кв. м загальної площі;

Амал кількість малоцінного житлового фонду, що зноситься, кв. м;

Кост - залишкова вартість будівельних елементів, що зберігаються після зносу, тис. грн./кв. м;

Клік витрати по ліквідації зносу розробка будинків і вивіз будівельного сміття, тис. грн./кв. М

 

Література

 

  1. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 р. №280/97-Х11 // Відомості Верховної Ради.- 1997. - №24.
  2. Послання Президента України до Верховної Ради України Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Урядовий курьер. 2002 4 червня.
  3. Абрамович Б.М., Маруни В.С., Вакарчук І.М., Смоловик О.М., Ворон А.І. Транспортне обслуговування населення як фактор сталого розвитку міста. Автошлях України №3, 2002. С.11-13.
  4. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Свірський Ю.І. Стратегічне планування розвитку територіальних громад 6 Методичний посібник. Львів: СПОЛОМ, 2001. С.18.
  5. Крат В.І. Проблема всіх: і транспортників, і влади. Міське господарство України №4, 1997. С.37-38.
  6. Крозбі Б.Л. Стратегічне планування та стратегічниий менеджмент: чим вони відрізняються? // Проект USAID Впровадження змін в політиці, 1997
  7. Маяк М.М., Крейсман Е.А. Автошлях України №4, 1999. С.7.
  8. Иванов В.В., Коробова А.Н. Муниципальный менеджмент: Справочное пособие. М.: ИНФРА, 2002. 718 с.
  9. 7. Овечников Е.В., Фишельсон М.С. Городской транспорт. Учебник для вузов. - М., Высш.школа, 1976. 352с.
  10. Редзюк А.М., Штанов В.Ф. Концепція державної політики в сфері автомобільних пасажирських перевезень. Автошлях України №4, 2000. С.2-7.
  11. Транспорт и городская среда. М.: Стройиздат, 1978. С.59-71.
  12. Христюк М.М. Стабілізація та розвиток міського електротранспорту. Міське господарство України №2, 1996. С.35-37.
  13. Шештокас В.В. Город и транспорт. М.:Стройиздат, 1984. 176с.
  14. Серпилин Д. Принципы построения оптимальной инвестиционно-заемной системы городов и регионов // Рынок ценных бумаг. 2001. - №24. С.71.