Економіка зарубіжних країн укр
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
?рсів характеризують потенційну масу живої праці або ж “запас” робочої сили, яким володіє суспільство для задоволення своїх потреб.
Хоча відомо, що НТР, крім позитивних результатів, має негативні зростання безробіття внаслідок витіснення живої праці. Під впливом НТР відбуваються не лише кількісні, а й якісні зміни в “людських ресурсах”, або “людському капіталі” сучасної індустріальної цивілізації.
29. Методи і наслідки широкомасштабного державного регулювання соц.-екон. Політики Індії.
Сутність постколоніальної господ. Еволюції Індії складають різні масштаби та глибина процесів індустріалізації, яка розглядається як генеральний напрям формування економ. Росту, ліквідації відсталості й залежності. Досягненя цього ускладнювалось необхідністю одночасної перебудови архаїчниї соц.-екон. Відносин, з іншого боку врахування вимог сучасного НТР. За цих умов була обрана екон. Політика етатизму. У контексті даної стратегії державі відводилась тріада приоритетних напрямів діяльності:
- централізоване планово-господ. Регулювання відтворювальних процесів;
- формування держ сектору ек-ки;
- підтримка нац. Приватного капіталу.
Держсектор створювався переважно за рахунок вводу нових обєктів (за винятком масштабного одержавлення банків у 70-хрр), тут зосереджена більшість великих під-в базових галузей ек-ки. Контролюючи процеси концентрації та централізації вир-ва й капіталу, держава забезпечила собі монополіні позиції у :
- Пром-ті видобуток вугілля, нафти, нафтопереробка, виплавка чавуну й сталі, електроенергія, машинобудування;
- Кредитно-банківській та фін. Сфері;
- Соц.-екон. Інфраструктурі залізничний та повітряний транспорт, звязок, радіо, телебачення.
У 70-ті рр. Етатизм все більше виявляє свої „тіньові сторони” недостатній господарський динамізм, погіршення соц-екон. Показників, низька чутливість до процесів інтерналізації вир-ва. Даються взнаки командного соціалізму: слабкість механізмів стимулювання праці та освоєнь досягнень НТР, низькі продуктивність праці та конкурентоспроможність продукції на держпідприємствах, бюрократичне адміністрування, крупція і соц. Утриманство.
30. Вплив міжнародної валютно-фінансової с-ми на постсоціалістичні країни.
Важливою функціон. Складовою екон. Структури світу є міжнародна валютно-фін. С-ма(МВФС). В умовах розширення ринкових відносин за рахунок держав Центр. Та Півд-східн. Європи та колишн. СРСР роль цієї суто екон. Сфери світ. Господ. Життя незмірно посилюється, збільшуються масштаби та обсяги Міжнар. Валют.-фін. Операцій, зростає кількість субєктів ВФ відносин, зявляються нові міжнар. Та регіональні валют.-кредитні організації.
- за оцінками річний обсяг міжнар. Фн. Операцій у 10-15 разів перевищує обсяг міжнар. Торгівлі - ~ 150 трлн дол.
На основі всебічного розвитку валют.-кред. Відносин замкнуті екон. С-ми (як це було ще донедавно в СРСР) трансформуються у відкриті, що зумовлює їхне взаємне зближення, інтегрування в глобальній ек-ці.
Найхарактернішими ознаками міжнар. Вал.-фін. С-ми є:
- Наявність “плаваючих” валют. Курсів (Ямайські угоди 1976)
- Підвищення ролі в міжнар. Розрахунках валют провідних індустр. Країн (США, Японії, ФРН, Англії, Франції)
- Функціонування розгалуженої с-ми міжнар. Фін. Центрів;
- Створення світової телекоммунікац. Мережі (SWIFT), яка обєднує міжнар. Валют.-фін. С-му в органічну цілісність, надає їй відчутних рис глобального хар-ру.
Після розпаду СРСР нові країни мають змогу користуватися зручностями глобальної вал.-фін. С-ми світу.
31. Характерні риси міжнародної торгівлі розвинутих країн (ПРК) та країн, що розвиваються(КщР): новітні тенденції 90-х рр ХХст.
Основний обсяг міжнар. Торгівлі припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка дещо скорочуалась в першій половині 90-х рр за одночасного зростання питомої ваги КщР, і країн з перехідною ек-кою. В цілому в 1996р на індустр. Розвинуті країни припадало 68% світового експорту, на КщР 28,5% , на країни з прехідною ек-кою 3,3%.
З другої половини ХХст. Помітно проявилася нерівномірність динаміки зрвнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношшшення сил між країнамина світ. Ринку. Похитнулися домінуючи позиції США , відповідно зросла частка Європи та Японії Західноєвропейські держави з 1950р збільшили частку з 23% до 44,6%.
- КщР , в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства та порівняно простих готової виробівб та інших працемістких виробів на світ. Ринок.Відносне зниження попиту на сировину та продовольство на світ. Ринку до поч. 90р означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту. До того ж промислово розвинуті країни (ПРК) збільшили свою частку у світ. Експорті продовольства і сировини (за вийнятком нафти). Частка КщР у світ. Експорті цих товарів (без нафти) скоротилася з 40% (60р) до 28% (на початку 90-х рр).
Прагнення КщР, диверсифікувати свій експорт за рахунок товарів пром. Групи дуже часто натрапляє на протидію в тій або іншій формі з боку пром. Розвинених країн. Разом з тим окремі КщР передусі „Нові індустр. Країни”, домоглися істотних зрушеньу реструктуризації свого експорту, підвищення у ньому частки готової продукції, пром. Виробів, машин, устаткування. Зага?/p>