Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?и середньому терміні окупності по народному господарству, рівному 8,3 років, норматив ефективності капітальних витрат Ен встановлюється у розмірі 0,12.Економічний ефект Е, або результат природоохоронних витрат, є економічний збиток, що запобіг, і додатковий прибуток від поліпшення виробничої діяльності підприємств в умовах кращої екологічної обстановки.
Э = ?У + Д,
где ?У величина річного економічного збитку, що запобіг, від забруднення середовища;
Д річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів.
Величина річного економічного збитку, що запобіг, від забруднення середовища ?У визначається по формулі:
?У = У1 У2,
где У1 и У2 величини збитку до проведення природоохоронного заходу і залишкового збитку після здійснення заходу відповідно.
Річний приріст доходу Д від поліпшення виробничих результатів може бути визначений таким чином:
n m
Д = ?gj*zj - ? gi*zi,
j=1 i=1
где gj, gi кількість продукції i-, j-го видів, що отримуються відповідно до і після здійснення оцінюваного заходу;
zj, zi оцінка одиниці i-, j-й продукції.
Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень Ек в природоохоронні заходи визначається по формулі:
Эк = (Эг С) / К,
где Эг річний економічний ефект від впровадження природоохоронного заходу;
С річні (поточні) витрати, необхідні для вмісту і обслуговування природоохоронних обєктів;
К величина капітальних вкладень.
Отримані в ході розрахунків показники ефективності капітальних витрат порівнюються з нормативними показниками. Дані напрями використання капітальних витрат вважаються ефективними, якщо розрахункові коефіцієнти ефективності Ек задовольняють умові Ек>Ен. Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень в цілому по народному господарству останніми роками приймався рівним 0,12.
При розробці довгострокових прогнозів, програм з довкілля охорони в регіоні, при проектуванні різних природоохоронних заходів, виборі варіанту впровадження нової техніки або технології, направленої на екологізацію виробництва, використовується показник порівняльної (відносною) економічної ефективності природоохоронних витрат. Таким показником є мінімум сукупних витрат, тобто при виборі варіанту перевага повинна віддаватися варіанту з найменшою велічиной сукупних поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності за допомогою нормативу ефективності:
С + Ен * К > min,
где С поточні витрати;
К капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен норматив ефективності капітальних вкладень.
Якщо проводяться заходи, що вимагають тривалого терміну реалізації капітальних вкладень (лісовідновлення, рекультивація земель і тому подібне), а також зміни в часі експлуатаційних (поточних) витрат, тоді переважний варіант визначається по формулі:
T
?((Кn + Кgt + Сt) / (1 + Ен)t) > min,t=1
где Т термін здійснення всіх заходів;
Кn первинні капітальні вкладення в природоохоронні заходи;
Кgt додаткові капітальні вкладення, необхідні для забезпечення нормальної роботи природоохоронних обєктів в t-й рік (t = 1, 2, 3 …);
Сt експлуатації експлуатаційні витрати t-го року;
Ен нормативний коефіцієнт приведення різночасних витрат, що приймається відповідно до галузевих нормативів (зокрема, для витрат по промисловості, будівництву, комунальному господарству 0,08, сільському господарству 0,05, лісовому господарству 0,03).
При розрахунках порівняльної ефективності капіталовкладень в охорону природи особливо поважно зіставляти варіанти по економічних результатах. Оскільки економічний результат природоохоронних заходів виражається в скороченні або запобіганні соціальному і економічному збитку від забруднення довкілля, порівнювані варіанти мають бути тотожні по мірі зниження рівня забруднення природного ресурсу, видам і величині втрат, що запобігли.
4. ПРІРОДООХОРОННІ ЗАХОДЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНІЙ СТАН КРАЇНИ
4.1 Безпосередні методі екологізації
Виходячи із специфіки впливу вуглевидобування і вуглепереробки на довкілля, основними природоохоронними заходами можуть бути:
- збільшення кількості і потужностей очисних споруд і підвищення їх ефективності як для водного, так і повітря басейнів у вуглевидобувних регіонах;
- інтенсивне використання у вугільній промисловості порідних відвалів і шлаконакопітелей для виробництва будівельних матеріалів, вилучення рідкоземельних елементів і т.п.;
- своєчасна рекультивація земель під сільгоспугіддя і лісонасадження.
Для запобігання шкідливому впливу підприємств вугледобувної промисловості на природні води необхідно провести наступні водозахисні акції: припинити скидати з шахт неочищену шахтну воду з механічними домішками; здійснити повне бактерійне очищення шахтних вод унаслідок реконструкції близько 400 водоочисних споруд; освоїти технологію демінералізації високомінералізованих шахтних вод; розробити екологічно обґрунтовані нормі і режимі скидань слабомінералізованних шахтних вод в річки і водоймища без нанесення шкоди їх фауні і питному водопостачанню; значно понизити вжиток пітної води для потреб виробництва за рахунок максимального використання для цих цілей шахтних вод. Для надійного забезпечення населення і сільського господарства вугледобувних регіонів чистою водою необхідно розробити і здійснити ряд орган