Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?родуктах вивітрювання яких утворилися чорноземи
В подах ґрунтовий покрив представлений луково чорноземними , глинистими ґрунтами. В долині річки Інгулець, де слабо засолені ґрунтові води залягають поблизу поверхні і приймають участь в процесах ґрунтоутворення лучні слабо солонцюваті та лучні слабо солончакові ґрунти.[1]
На пісчаних терасах Інгульця утворюються дернові слаборозвинуті та лугові слабо солонцюваті ґрунти.(Додаток 1 )
Грунтозахистне значення відіграють ліси, які в межах району складають 828 га, з них 828 га ліси держлісфонду, та 669 га колгоспні. Всі ліси району належать до насаджених. Відсоток лісистості дуже низький 2,4%. Важливі санітарно-гігієнічні значення мають зелені насадження. На території району знаходиться Архангельський заповідник 130га.Лісозаготівля не ведеться бо ліси належать до категорії протиерозійних ґрунтів. Сьогодні, на мою думку треба проводити такі заходи, що до покращення ситуації з ґрунтами району: по перше треба залісити яри та балки, утворювати прируслових захисних зони вздовж річки Інгулець, насаджувати лісосмуги з вітряного боку від населених пунктів, щоб створити умови для затримання сильних вітрів.[3]
Розділ 3. Забруднення поверхневих вод
Забруднення вод є своєрідним індикатором забруднення всього навколишнього середовища, тому покращити екологічний стан водних обєктів можливо лише за умови оздоровлення екологічної ситуації на всій території України.
Водні обєкти району представлені річкою Інгулець, ставками (загальна площа - 155 га) та підземними водами . Природна властивість пойми та долини річки Інгулець забезпечує виробництво загальної біомаси на її території. Вона в 10 раз більша ніж на прилеглій до річки території.
3.1 Екологічні проблеми річки Інгулець
Херсонщина входить до таких гідрологічних областей: правобережна частина, від північної межі до гирла Інгульця, відноситься до Нижньобузько Дніпровської області, в якій недостатньо водності. Лівобережна частина, на крайній південь правобережної до Причорноморської області. В області надзвичайно низька водність, що пояснюється посушливістю клімату цієї території та низьким рівнем ґрунтових вод.
Річка Інгулець - остання велика права притока в нижній течії річки Дніпро, яка впадає приблизно за 15 км вище міста Херсона в головну річку - Дніпро. Річка Інгулець несе свої води через с.Микільське, с.Інгулець, с.Калінінське, с. Благодатівка, с. Карєрне, с.Велика Олександрівна,С.Архангельське, с.Іванівка, с.Пригіря Херсонської області, а також через с. Снігурівка (Миколаївської обл.) та села Дніпропетровської області.[1]
Загальна довжина річки 549 км, в межах області 180 км. Річкова долина терасована, має ширину до 5 км, заплава низька, річище дуже звивисте. Близько 100 км нижньої течії Інгульця знаходиться в підпорі річки Дніпра. Глибина річища до 9 м, на перекатах до 0,6 м, ширина до 30 40 м. Дно річки дрібнозернисте, піщане, місцями глинисте. Річка Інгулець перетинає 4 райони області. Глибина річки вище с. Калінінське не постійна, нижче рівномірно збільшується і до гирла річка судноплавна. В період будівництва Інгулецької зрошувальної системи дно річища штучно поглиблювалось. В звязку з тим що Інгулецька зрошувальна система забирає води більше стоку Інгульця, то в поливний період нижче смт. Снігурівки річище річки служить природним каналом для дніпровських вод.[2]
Хімічний склад вод Інгульця формується під впливом дуже мінералізованих стічних вод підприємств Криворізького залізорудного басейну. За рахунок цих стоків річка відноситься до середньо - і дуже мінералізованих. Кількість солей в різні роки і періоди змінюється від 1,6 1,8 до 5,0 5,6 г/л, в середньому 3,5 4,0 г/л. Тип засолення хлоридно-натрієвий.
Найбільшим забрудником Інгульця є території Дніпропетровської області, що розташовані в верхівї річки Інгулець.
Враховуючи те, що протягом зими з Криворізького басейну скидаються високо мінералізовані води, в останні роки в перед паливний період проводиться промивання річки Інгулець водою із Карачунівського водосховища. Але незважаючи на це, а також на зміщування вод Інгульця з дніпровською водою, якість води, яка іде на зрошення, дуже низька. Середня мінералізація її за останні 20 років складає 0,6 3,6 г/л. [6]
Води річки Інгулець дуже забруднення, як побутовими відходами так і продуктами діяльності промислових підприємств, що використовують воду річки для своїх потреб.
Особливо небезпечні води Інгульця навесні під час паводку, тому в районі ще досі не закінчені роботи по ярах, берегах річки, не розчищена і не поглиблена мала річка Молозяна. Не впроваджується маловодна та водозберігаюча технологія на промислових підприємствах і в сільському господарстві, що спричинює різкий підйом води у річці, та підтоплення (с.Іванівка, с.Архангельське).
Найбільш небезпечними впродовж тривалого періоду для річки були стоки фекальних вод ферм с. Наталино та с. Пригіря. (Додаток 2)
3.2 Проблеми водопостачання
В районі є очисні споруди комунальної каналізації с.м.т Високопілля, але вони не працюють, у звязку з застарілістю обладнання. Місцева водоносна мережа має обмежений водостік.
Виходячи з вищезазначеного можна запропонувати наступні міри по покрашенню ситуації у районі , що склалася з водозабезпеченням.