Екологічні наслідки військової діяльності
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
?тори фактори, обумовлені роботою воєнної промисловості (транспортуванням військових матеріалів і устаткування, іспитом зразків зброї і його знищенням, функціонуванням військових обєктів, і всього комплексу військових засобів у випадку воєнних дій).
Запропонований розподіл факторів небезпеки є умовним у тім змісті, що при вивченні проблеми забезпечення безпеки людини, суспільства і природного середовища вплив цих факторів у загальному випадку розділити неможливо.
Таким чином, термін небезпека описує можливість здійснення деяких явищ технічного, природного, економічного і соціального характеру, при наявності яких можуть наступити несприятливі події і процеси, наприклад, природні катастрофи або нещастя, аварії на промислових підприємствах, економічні або соціальні кризи. Отже, небезпека це ситуація, що постійно присутня у навколишнім середовищі і здатна за певних умов призвести до реалізації в навколишнім середовищі небажаної події виникненню небезпечного фактора. Відповідно реалізація небезпеки це звичайно випадкове явище, і виникнення небезпечного фактора характеризується імовірністю цього явища.
Безпека стан захищеності окремих осіб, суспільства і природного середовища від надмірної небезпеки.
Як одиниці виміру безпеки пропонується використовувати показники, що характеризують стан здоровя людини і стан (якість) навколишнього середовища. Відповідно, метою процесу забезпечення безпеки є досягнення максимальне сприятливих показників здоровя людини і високої якості навколишнього середовища.
Показником здоровя є кількість здоровя, тобто середня очікувана тривалість майбутнього життя (СОТМЖ). Усереднений біологічний видовий показник (норматив) для людини-європеоїда 895 років. Він обумовлений біологічними характеристиками, тобто його надійністю, заданою при народженні.
Суспільне здоровя такий інтегральний показник (характеристика) динамічної сукупності індивідуальних рівнів здоровя членів суспільства, що відбиває ступінь імовірності досягнення максимального рівня здоровя, а також життєздатність і ріст суспільства. Тривалість життя в різних країнах багато в чому залежить не тільки від успіхів медицини, але і від рівня соціально-економічного розвитку суспільства і стани природного середовища.
Тому що метою безпеки є не тільки захист здоровя населення, але і захист навколишнього середовища, необхідно визначити показники, які б кількісно оцінили стан і якість останньої. До таких кількісних характеристик можна віднести ступінь близькості стану екосистем до границі її стійкості, де буде загублена передбачуваність змін екосистем.
Для більш точної оцінки стійкості екосистем використовують природно-екологічну класифікацію вгасання природи (показник самовідновлення системи). Для цього можна виділити наступні градації:
- природний стан;
- рівноважний стан;
- кризовий стан;
- критичний стан;
- катастрофічний стан;
- стан колапсу.
Природний стан: спостерігається лише фоновий антропогенний вплив; біомаса максимальна, біологічна продуктивність мінімальна.
Рівноважний стан: швидкість відбудовних процесів вище або дорівнює темпові порушення; біологічна продуктивність більше природної, біомаса починає знижуватися.
Кризовий стан: антропогенні порушення перевищують по швидкості природно-відбудовні процеси, але зберігається природний характер екосистем; біомаса знижується, біологічна продуктивність різко підвищена.
Критичний стан: оборотна заміна раніше існуючих екосистем на менш продуктивні, біомаса мала і, як правило, знижується.
Катастрофічний стан: важко оборотний процес закріплення малопродуктивної екосистеми, біомаса і біологічна продуктивність мінімальні.
Стан колапсу: необоротна втрата біологічної продуктивності, біомаса прагне до нуля.
Крім природно-екологічної класифікації вгасання (відновлення) природи потрібна і медико-соціальна шкала, тобто обєктивні показники (критерії) викладеної класифікації природного середовища, що класифікується по наступних градаціях:
- благополучна зона: відбувається стійкий ріст тривалості життя, захворюваність населення знижується;
- зона напруженої екологічної ситуації: ареал, у межах якого спостерігається перехід стану природи від кризового до критичного.
Крім того: зона критичної обстановки; зона надзвичайної екологічної ситуації; зона екологічного нещастя.
2. Екологічна безпека зони впливу Чорнобильської аварії
До аварії на території, що нині найбільш забруднена і небезпечна для життя було 2 міста - Чорнобиль і Припять та 76 сільських населених пунктів. Але після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні - травні 1986 року 91,2 тис. нащадків стародавніх словян покинули рідні місця. Вони були евакуйовані з 30-кілометрової зони.
Евакуації підлягали 69 сіл Київської, 7 сіл Житомирської області, міста Припять та Чорнобиль. Разом з тим на державному рівні, не було чітко визначено, на який термін відселяються люди, не зроблена оцінка екологічних, медичних, соціально-психологічних наслідків проведення евакуації. Недостатньо підготовлена матеріальна база - не вистачало житла, не були створені робочі міста для евакуйованих. При виборі місця переселення не повною мірою враховувались особливості життя і побуту поліщуків. Все це разом спричинило зворотний процес - несанкціоноване повернення евакуйованих до своїх домівок.