Екологічні методи інтенсифікації ведення рибного господарства на прикладі ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка "Червона Слобода" Черкаської області
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?ульних ставів (фітопланктону 20-30 г/м3,зоопланктону-8-12 г/м3 і зообентосу 3-5 г/м2) вносять органічні та мінеральні добрива. Як органічне добриво використовують перегній великої рогатої худоби, кінський гній, компост, пташиний послід, зелену рослинність тощо. Перегній вносять по урізу води з розрахунку до 3 т/га за літо залежно від якості води, донних відкладів, характеру водозабірної площі тощо. Стави, у яких спостерігається інтенсивне “цвітіння” водоростей, вода забарвлена у зелений колір, прозорість її 30-40 см і менше, вміст азоту у воді більше 2 мг/л, фосфору-0,5 мг/л не удобрюють. Тому, що надлишкове внесення мінеральних добрив викликає: явища замору, внаслідок інтенсивного розвитку фітопланктону і поглинання ним кисню; токсикози риб, які зумовлені відхиленням рН і підвищеним вмістом вільного аміаку у воді.
У господарстві на весь вегетаційний сезон розроблений календарний план внесення добрив. У нагульні стави першу дозу вносять за весняного прогріву води до 12С; у першій половині сезону (до 15 липня) наступна доза вноситься через 10 днів, у другій половині сезону через 15 днів; останню дозу вносять за осіннього охолодження води у ставу до 12С або за 20-30 днів до облову. Удобрення вирощувальних ставів розпочинають за 7-10 днів до початку зариблення, ще до залиття ставів; у першій половині сезону удобрення вносять через 5 днів, у другій половині 10. При зниженні температури води до 12С і уповільненні біологічних процесів удобрення ставів лиманного господарства ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода” припиняють.
3.3 Годівля риб
За останні роки у звязку з різким подорожчанням енергоносіїв, мікродобавок для комбікормів, транспортних витрат, великими процентними ставками кредиторів та іншими причинами обсяги виготовлення та використання рівноцінних рибних комбікормів значно знизилась, що негативно позначилося на рибопродуктивності водойм та якості вирощуваної риби.
Наявність природної кормової бази в ставах є обовязковою умовою для зростання рибопродуктивності водойм. Оскільки у ставах господарства підтримується на необхідному рівні внесення добрив - кормової бази вистачає. Одним з основних факторів рибництва є підгодівля риби штучними кормами, завдяки чому можна підвищилась рибопродуктивність ставів на 12-24 ц / га. Важливу роль при цьому відіграє режим годівлі коропів, які є основними споживачами штучних кормів. При одноразовій годівлі коропи неохоче поїдають традиційні комбікорми. З переходом на багаторазову годівлю витрати кормів знизились на 12-20%. Найефективніше використовуються корми рибою при впроваджені біонічного методу із застосуванням маятникових годівниць “Рефлекс”, при якому ефективність кормів порівняно з багаторазовою годівлею підвищилась на 20-25%. Економне витрачання кормів при годівлі коропа “за вимогою” забезпечується зниженням механічних витрат, а також можливістю самогодівлі у відповідності з біоритмами харчування, що корелюють з фізіологічним станом риби і конкретними умовами середовища в даний момент: температурою, вмістом кисню, рН, сольовим режимом, атмосферним тиском, освітленням тощо. При автогодівлі значно зменшилось забруднення водойми, що сприяє прискореному росту риби і підвищенню рибопродуктивності.
3.4 Полікультура
Основою підвищення природної рибопродуктивності є спільне вирощування різних видів риби на одній площі, які різняться за характером живлення. У даному господарстві використовується спільне вирощування коропа і рослиноїдних риб білого товстолобика і білого амура.
При вирощуванні цьоголітків додатково з коропом на 1 га вирощувальних ставів саджають, тис.екз: молодняку білого товстолобика 40-60, білого амура 10.
За спільного вирощування дволітків коропа і рослиноїдних риб густота посадки однорічків становить, екз/га: білого товстолобика 1000-1100, білого амура 150-500.
Маса цьоголіток : коропа 27 г; білого товстолобика 20 г; білого амура 25г.
Маса дволіток: коропа 450 г; білого товстолобика 350; білого амура 400г.
За даними минулорічних досліджень, що проводились у господарстві, встановили, що за рахунок впровадження полікультури природна рибопродуктивність збільшилась на 40-50 %.
Висновки
Проаналізувавши всі дані, можна зробити висновок: ЗАТ ім. Шевченка „Червона Слобода” є благополучним господарством.
Протягом всього періоду вирощування риби стежили за термічним та гідрохімічним станом води, ростом та розвитком риби, епізоотичним станом господарства, за споживанням рибою кормів.
Регулярно проводились заходи інтенсифікації: меліорація, удобрення, застосовували додаткову посадку риб в полі культурі; організацію годівлі всі ці вище зазначені заходи благоприємно впливають на вирощування риби, що в кінцевому результаті дає бажану продукцію.
Система науково-обгрунтованих, взаємоповязаних способів, технологічних операцій і прийомів, застосовуваних у тісному поєднані й у відповідності з фізіологічними потребами риби за періодами її розвитку дасть змогу забезпечити бажаний вихід риби з одиниці площі ставу.
Пропозиції
Основним обєктом - постачальником живої товарної риби населенню в майбутньому залишиться ставове рибництво, а тому факторам його інтенсифікації доцільно приділяти більше уваги.
На основі результатів досліджень були розроблені пропозиції щодо підвищення рибопродуктивності ставів.