Екологічні аспекти геологічної діяльності людини
Курсовой проект - Разное
Другие курсовые по предмету Разное
?ірничовидобувної промисловості
Розподіл земель по обєктах1985 р.1986 р.1987 р. 1988 р.1989 р.1990 р.Гірничий відвід3434,334,53534,835,8Промислове будівництво14,914,915,3Відвали5,65,55,15,35,36,0Хвостосховища7,57,37,27,27,27,1Карєри3,63,63,93,94,03,9Зона обвалення2,91,71,7Всього50,750,750,769,267,969,8
Запилення і загазованість повітряного басейну.
Викиди газу і пилу в атмосферу неминучі наслідки сучасної технології видобутку залізних руд відкритим способом. Карєри, відвали і хвостосховища тільки одного гірничозбагачувального комбінату щорічно забруднюють атмосферу 35 39 тис. т пилу.
Відвали Криворізького басейну в залежності від висоти ( 45 105 м ) виділяють за рік 42 65 тис. куб. м пилу. Шламосховища додають ще 30 70 тис. т залізо кварцового пилу.
Масовий вибух в карєрі призводить до утворення газопилової хмари обємом 15 - 20 млн. куб. м. З неї протягом 2 5 годин в радіусі до 2 6 км випадає від 200 до 500 т пилу. Тільки від масових вибухів в карєрі пяти гірничозбагачувальних комбінатів, які проводяться через кожні 7 10 діб, на місто випадає щоденно до 500 т пилу, який складається з оксидів заліза, кремнію та інших хімічних елементів. Під час вибухових робіт у нас використовується в основному тротил, від якого вже давно відмовилися у всьому світі. Внаслідок цього у газопиловій хмарі утворюється великий обєм токсичних газів ще й від тротилу.
Загальні річні викиди пилу і газу в атмосферу від стаціонарних джерел по Криворізькому басейну визначені у 1,2 1,8 млн. т, що складає 1,5 2,4 т на кожного мешканця м. Кривий Ріг. Місто буквально потопає в газопиловому смозі, склад якого наступний ( в тис. т ) : пил 207, CO 902, SO2 98, NO2 37, NH3 та ін. 2. Забруднення повітряного і водного басейну міста вже вийшло з під контролю.
Всі вище згадані чинники не могли не позначитися на здоровї людей, які населяють цей регіон. Кількість професійних захворювань у м. Кривому Розі серед робітників гірничо рудної промисловості в 20 30 разів вище, ніж в Україні в цілому. Природний приріст населення за 15 років ( 1974 1989 ) знизився з 8,1 до 3,7 чоловік на 1000 чоловік ; дитяча смертність на 5 7 % вище, ніж в середньому по Україні. Мешканців пенсійного віку менше, ніж по Україні, а також і по Дніпропетровській області. За онкозахворюваннями легень м. Кривий Ріг вийшов на перше місце в колишньому СРСР.
Зупинимося на аварійних викидах нафти, газу і води. Вони відбуваються, як правило, в зонах розвитку аномально високих пластових тисків За останні 30 років в Україні відбулося 86 аварійних викидів нафти, газу і води ( В Дніпровсько Донецькій западині 43, Передкарпатському регіоні 28 і в Причорноморсько Кримському 15 ), які іноді супроводжувалися пожежами, людськими жертвами, виселенням людей з населених пунктів, втратою свердловин і природних ресурсів, виведенням з ладу значних ділянок родючих земель і величезними матеріальними витратами на їх ліквідацію. Більшість з них відбулося в розвідувальних свердловинах внаслідок порушення технології буріння і випробовування і лише 20 % з причин, що не залежать від виконавців робіт. Під час аварійних викидів пластові флюїди проникають в усі проникні пласти на шляху руху. Відбувається їх змішування. При цьому забруднюються джерела питної води. В атмосферу викидається велика кількість отруйних речовин ( CO2, H2S, SO, SO2 та ін. ), які при конденсації пари і високомінералізованої води, яка викидається на поверхню, випадають на земну поверхню. Викинута продукція розповсюджується в атмосфері на значні відстані в аерозольному вигляді, засмічує луки, пасовища, ріллю. З викинутої суміші на грунтовий покрив рясно випадають солі, нафтопродукти, буровий розчин з хімічними реагентами.
Аварійне фонтанування нафтогазоводяної суміші може тривати від декількох діб до 2 3 років ( наприклад, свердловина 61 Степова 132 доби, сверд. 6 Павловська 194 доби, сверд. 125 Глинсько Розбишівська 197 діб, сверд. 10 Матвіївська 453 доби, а сверд. 35 Західно Хрестищенська 661 доба.
Можливо, сукупність цих змін вплинула на процеси, які відбуваються в атмосфері регіону. Встановлено, що у повітрі міста відбуваються періодичні коливання концентрації шкідливих речовин, таких як оксиди азоту, фенол, окис вуглецю, оксиди сірки. Ці коливання несинхронні. Максимуми різних складників не співпадають у часі, хоча й мають спільний період 2 3 роки. Встановлено, що це явище не повязане з обсягом продукції, що виробляють підприємства забруднювачі, а також з сонячною активністю. Отже, в антропогенному повітрі також маємо нові штучні процеси.
Науково технічний процес та екологія .
Метою науково технічного процесу є збільшення обємів виробництва, підвищення різноманітності продуктів виробництва та їхніх споживацьких якостей. Досягнення науково-технічного прогресу щодо цього відомі. Однак, в більшості країн світу та в Україні зокрема, науково технічний прогрес другої половини 20-го ст. виявився зорієнтованим, перш за все, на непропорційно потужний розвиток промисловості на шкоду іншим галузям виробництва та за рахунок майже повного ігнорування екологічного імперативу.
У ході науково технічної революції була здійснена глибока трансформація промислового виробництва. Галузева та територіальна структури промисловості набули домінантного характеру, підкоривши собі інфраструктуру інших галузей економіки. Відбулося стрибкоподібне нарощування потужностей виробництва.
За досягнення науково технічного прогресу видавався, наприклад, відкритий спосіб видобування камяного вугілля та руди. При цьому продуктивність праці одного робітника стає в 6 разів вищою ніж при шахтному способі ?/p>