Екологічне значення сукцесій

Курсовой проект - Экология

Другие курсовые по предмету Экология

? продукції на клімаксній стадії зменшуються, однак не тому, що скорочується її наростання (приріст, продуктивність), а з тієї причини, що більш значна частина її відчужується гетеротрофами в результаті утворення стійких ланцюгів виїдання.

Іншими словами, продуктивність екосистем на клімаксних стадіях сукцесій висока. Як правило, максимальна внаслідок більш повного освоєння простору. Однак можливості зняття людиною первинної продукції лімітуються (іноді до нульових значень) унаслідок включення її в ланцюзі харчування.

 

ВИСНОВКИ

 

  1. Поступові необоротні зміни складу та структури біогеоценозу, що спричинюються зовнішніми або внутрішніми факторами, називають сукцесіями. Класичний приклад сукцесії заростання озера й перетворення його на болото.
  2. Сукцесії бувають повільними (тривають тисячоліття й десятки тисяч років), середніми (століття) й швидкими (десятиліття). Вони можуть відбуватися з внутрішніх причин (наприклад, утворення нових видів) або під впливом зовнішніх факторів (наприклад, засолення, підтоплення, вселення видів чужих фаун та флор), мати природне (наприклад, у результаті підняття чи опускання суші) чи антропогенне (вирубування лісу, розорювання степу) походження, бути прогресуючими (тобто супроводжуватися збільшенням продуктивності й видового багатства, як у випадку заростання новоутворених річкових піщаних кіс) або, навпаки, регресуючими. В.М.Сукачов виділив чотири види сукцесій: 1) сингенетичні; 2) ендоекогенетичні; 3) екзогенетичні; 4) гологенетичні.
  3. Первинна сукцесія - це заростання місця, раніше не зайнятого рослинністю: голих скель або застиглої вулканічної лави. Вторинна сукцесія формується в результаті втручання діяльності людини в природні процеси.
  4. Сукцесійні зміни звичайно звязують з тим, що існуюча экосистема (співтовариство) створює несприятливі умови для її організмів, що наповняють, (ґрунтовтому, неповний кругообіг речовин, самоотруєння продуктами виділення або розкладання і т.п.). Такі явища реальні, але не пояснюють усіх випадків змін екосистем. Поряд із природними факторами причинами динаміки екосистем усі частіше виступає людина. До дійсного часу їм зруйнована більшість корінних (клімаксних) екосистем. Наприклад, степи майже цілком розорані (збереглися тільки на заповідних ділянках). Переважні площі лісів представлені перехідними (тимчасовими) екосистемами з листяних деревних порід (береза, осика, рідше верба, вільха й інші). Ці ліси звичайно називають похідними, або вторинними.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. К.: Либідь. 1995 368 с.
  2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн. К.: Либідь, 1997. 160с.
  3. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. Львів: ЛДУ, 1994. 160 с.
  4. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія. - К.: Знання-прес, 2001. 287 с.
  5. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". - К., 1990.
  6. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. Харків: ХДАМГ, 1999. 416 с.
  7. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн./ Відповідальний редактор док. юрид. наук, професор, акад. Андрейцев В. А. К.: Юрінком їнтер, 1997. 704 с.
  8. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології. К.: Каравела, 2006. - 368 с.
  9. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. К.: Вища школа, 2003. 358 с.
  10. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. 249.
  11. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. - К.: МАУП, 2000. 238 с.
  12. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.
  13. Одум Ю. Экология. В 2 т. - М., 1986., Т 1. 328 с.
  14. Одум Ю. Экология. В 2 т. - М., 1986., Т.2. 376 с.
  15. Основи екології та соціоеколотії. // Навч. посібн. під. ред. Назарука М.М. Львів: "За вільну Україну". - 1997. 210 с.