Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология

 

Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х1=10хм=155,0м, Х2=116,4 м.

Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х2-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.

З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х2.

 

S1 = С/См = (0,05ГДК) /См = (0,053) /3,7=0,04.

 

Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТу 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.

ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою:

 

,

 

де Сф - фонова концентрація, яка дорівнює 0;

ГДК - середньодобові гранично допустимі концентрації.

Розрахунок ГДВ:

 

Сірчаний ангідрид: г/с

Окисли азоту: г/с

Сажа: г/

Завислі речовини: г/с

Оксид вуглецю: г/с

 

5.4 Біологічно - інженерна споруда.

 

5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди

Одним із методів очистки дрена жорно - скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними - спорудами (БІС).

При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні - через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.

Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Асrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.

Очерет звичайний - багаторічна злакова світло, волоk., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 м заввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 см завширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття - велика (до 40 см завдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка - тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище - білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища - сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.

Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів - азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію - 859 кг/га, натрію - 451, калію 95, магнію - 94, сірки - 277, мінерального азоту 167, кремнію - 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.

Ступінь поглинання забруднюючих речовин вищими водними рослинами наведено в таблиці.

Таблиця Кумуляція хімічних елементів гідрофітами.

Вид рослиниЧастина рослиниВміст, г/кг сухої масиМг/кг сухої масиазотфосфоркальційМагнійкалійзалізомарганецьцинкмідьОчерет звичайнийЛистя

Стебла32,8

3,31,40

0,884,84

0,122,28

0,1411,4

17,60,093

0,0610,575

0,08218,5

11,53,5

2,3Рогіз вузьколистийНадводна

Підводна14,2

5,21,5

0,816,74

8,961,91

1,4710,7

10,60,138

0,0650,548

0, 19916,7

12,810,2

3,2Рдесник пронизано-листийВся рослина35,12,5728,13,8527,81,531,1339,524,7Лепешняк водянийНадводна

підводна18,8

6,017,5

1,881,29

0,151,04

0,2819,6

14,00,361

0,3140,062

0,44654,1

10,83,6

9,2КладоформаВся рослина26,53,023,02,725,33,392,5377,024,0

За період вегетації один ге