Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?, що викидаються в атмосферне повітря (базовий рік)
Найменування речовиниГДКм.р, мг/м3Потужність викидів, т/рікК
населенняК
населеного пунктуСума сплати, грн./тКлас небезпеки1234567Двоокис азоту0,08511,541,351,251032,102Пил борошна0,060,0111,351,250,983Пил деревини0,10,2591,351,2523,064Пил абразивно-металева0,40,0391,351,250,873Азотна кислота0,40,2271,351,2533,173Аміак0,231,351,2550,43Гідроксид натрію0,010,1211,351,2538,623Карбонат натрію0,040,2681,351,2523,863Сірчана кислота0,30,0011,351,250,1462Синтетична миюча речовина0,030,00141,351,250,891Оцтова кислота0,20,0231,351,250,113Хлор0,10,011,351,251,462Марганець і його сполуки0,010,0021,351,254,621Оксид вуглецю52,5561,351,258,584Пил сухого молока0,541,351,2548,083Оксиди заліза0,40,0271,351,250,092Оксиди хрому0,00150,000041,351,250,0961Фтористий водень0,020,00011,351,250,0142Бензин5,00,741,351,253,744Дифторхлорметан1000,1651,351,2514,692В тому числі:Всього19,537641285,57Тверді1,51944Інші газоподібні та рідкі3,1751
Як видно з таблиці 2.5. загальний збиток підприємства за плату за забруднення становить 1285,57 гривень на рік.
Розрахунок категорії небезпечності підприємства представлено в таблиці 2.6.
Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу, згідно статистичній звітності за формою: 2 ТП повітря. Розрахунки виконують відповідно до рекомендацій щодо поділу підприємств на категорії небезпечності в залежності від маси і видового складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря [20].
Таблиця 2.6. Розрахунок категорії небезпечності підприємства
№РечовинаГДК с.д., мг/м3КНРМі, т/рікМі/ГДККНП12345671.Двоокис азоту0,04211,54(11,54/0,04)1,31578,32.Пил борошна0,1530,011(0,011/0,15)10,073.Пил деревини0,140,259(0,259/0,15)0,91,634.Пил абразивно-металева0,0430,039(0,039/0,04)10,9755.Азотна кислота0,1530,227(0,227/0,15)11,516.Аміак0,0433(3/0,004)17507.Гідроксид натрію-30,121--8.Карбонат натрію-30,268--9.Сірчана кислота0,120,001(0,001/0,1)1,30,00210.Синтетична миюча речовина0,0110,0014(0,0014/0,01)1,70,03511.Оцтова кислота0,0630,023(0,023/0,06)10,38312.Хлор0,0320,01(0,01/0,03)1,30,2313.Марганець і його сполуки0,0110,002(0,002/0,01)1,70,0614.Оксид вуглецю3,042,556(2,556/3,0)0,90,8615.Пил сухого молока-30,54--16.Оксиди заліза0,0420,027(0,027/0,04)1,30,5917.Оксиди хрому0,001510,00004(0,00004/0,0015)1,70,00218.Фтористий водень0,00520,0001(0,0001/0,005)1,30,00619.Бензин1,540,74(0,74/1,5)0,90,52920.Дифторхлорметан1010,165(0,165/10)1,70,0009? КНП:ІІІ клас2335,18
Визначаємо долю кожного з напрямків вітру (тобто його повторюваність при круговій розі вітрів протягом року).
Ро = 12,5
Р середньорічна повторюваність вітрів кожного ромба
Lo розрахункова межа СЗЗ підприємства без урахування поправки на розу вітрів
Визначаємо відношення Р/Ро [19 ].
Категорії небезпечності підприємства (КНП) визначається в залежності від суми валового показника КНР і межі СЗЗ підприємства в залежності від категорії небезпечності визначають таким чином:
1. КНП? 106 (1000м)
2. 106 >КНП ? 104 (500м)
3. 104 КНП ? 103 (300м)
4. 103 КНП ? 101 (100м)
5. КНП < 101 (50 м) [21].
Таблиця 2.7 Розрахунок ширини санітарно захисної зони підприємства (СЗЗ)
РозрахунокПнПдЗхСхПдСхПдЗхПнСхПнЗхР14,312,213,614,48,113,69,114,7Ро100/8 = 12,5Lo300 мР/Ро1,140,971,081,150,641,080,721,17L= LoР/Ро342291324345192324216351
Рисунок 2.3. Роза вітрів
Згідно з таблицями 2.6 та 2.7 підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Всі вимоги СЗЗ дотримані. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоровя людини немає.
ВИСНОВОК
На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення.
За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість України значно відстає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.
У розвязанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка е заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.
Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму дальшому розвитку та вдосконаленні. По відношенню до 1990 р. індекс спаду виробництва продукції харчової промисловості в 1996 р. (у порівнянних цінах) становив 50% за середньорічного спаду 14%.
Головною причиною зменшення обсягів виробництва є підвищення вартості ресурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття внутрішнього ринку для конкуренції з іноземними товаровиробниками. До спаду виробництва призвело також скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, ослаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів і можливостей щодо інвестування і прискорення науково-технічного прогресу.
Нині Україна переходить від державної (централізованої) до багатоукладної (ринкової) економіки. Перша грунтувалася на державній формі власності на основні засоби виробництва. Друга переважно на трьох формах власності (приватній, колективній, державній).
Підприємства створюють важку екологічну ситуацію викидами шкідливих речовин у повітря, а також забруднена шкідливими речовинами вода попадає на поля та для зрошення і розчинені