Екологічна економіка та управління природокористуванням
Контрольная работа - Экология
Другие контрольные работы по предмету Экология
µнтів мінеральної сировини в процесі збагачення, коефіцієнт використання відходів.
До обєму добутої мінеральної сировини включаються ресурси, підняті з надр землі на поверхню при підземних розробках або вивезені з карєрів при відкритому добуванні мінеральних ресурсів. До обєму збагаченої мінеральної сировини включаються ресурси, які після збагачення відповідають вимогам державних стандартів на сировину, придатну для використання у народному господарстві. Коефіцієнт вилучення корисних копалин з надр землі у процесі їх розробки визначається шляхом ділення добутих корисних копалин на їх балансові запаси. Обсяги втрат корисних копалин при їх добуванні це частина балансових запасів корисних копалин, яка залишилась в надрах, потрапила у відвали, а також залишена в місцях складування. Коефіцієнт вилучення компонентів мінеральної сировини у процесі збагачення визначається діленням обєму збагаченої мінеральної сировини на обєм сировини, що надійшла для збагачення. Коефіцієнт використання відходів збагачення визначається шляхом ділення використаних відходів збагачення на їх потенційні ресурси.
Методи планування дозволяють реалізувати основні принципи територіального планування.
Одним із найважливіших методів є нормативний. Норми і нормативи якості середовища є обовязковими для застосування в розрахунках народногосподарських проектів. Нині назріла необхідність обґрунтувати для території показники гранично допустимого навантаження (концентрації) виробництва на природно-ресурсний потенціал.
У комплексному територіальному плануванні для раціоналізації використання природних ресурсів найширше застосовують балансовий метод, який дозволяє науково вмотивувати співвідношення між наявністю природних ресурсів та їх споживанням. Для окремих територій району, області доцільно розробляти баланс лісових, водних, земельних, мінеральних ресурсів.
Перспективним у практиці прогнозування є застосування еколого-економічних моделей. Мета такого моделювання вдосконалити систему планування, застосовуючи економіко-математичні методи, моделі та обчислювальну техніку. У системі еколого-економічних моделей вирізняють три групи: моделі економічної активності, які дозволяють визначити не тільки основні пропорції розвитку народного господарства, а й збалансованість їх з урахуванням наслідків, зумовлених забрудненням довкілля; моделі техногенного впливу на довкілля, до яких належать моделі поширення, міграції та перетворення забруднювальних речовин у різних середовищах; моделі динаміки факторів виробництва під прямим чи опосередкованим впливом забруднення довкілля, які дозволяють визначити наслідки забруднення і соціальну та економічну ефективність упровадження природоохоронних заходів.
Математико-статистичні методи використовуються для обробки та аналізу екологічної інформації. Вони, зокрема, дозволяють визначити необхідний обсяг інформації для обґрунтування висновків (вибірковий метод), виявити і кількісно визначити щільність звязків між антропогенними навантаженнями та змінами в навколишньому середовищі, визначити емпіричні залежності між різними показниками, наприклад, забрудненням середовища і захворюванням населення (регресійний аналіз).
Варіантні методи передбачають розробку альтернативних рішень, розробку кількох варіантів реалізації конкретних цілей. Вони можуть бути використані при порівнянні принципово різних підходів до використання ресурсів регіону та оцінки антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал.
Для поліпшення екологічної ситуації в Україні потрібні виважені планові рішення в інвестиційній політиці. У цілому на природоохоронні заходи передбачаються витрати, що становлять 17,2 % бюджету Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Загальна сума витрат розподіляється між окремими статтями: на охорону повітряного басейну, на утримання заповідників, природних парків, ботанічних садів тощо.
1.6 Екологічне нормування, його суть і види
Екологічне нормування проводиться з метою встановлення комплексу обовязкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Екологічні нормативи з урахуванням економічних критеріїв можуть бути поділені на три групи:
Територіальні нормативи питомих навантажень. Вони розраховуються на одиницю площі або обєму для характеристики екологічної стійкості економіки в умовах комбінованої дії кількох антропогенних факторів з урахуванням як природного, так і антропогенного районування.
Галузеві нормативи. Вони розраховуються на одиницю товарної продукції або гривню вартості основних фондів і харктеризують вплив на головні природні компоненти специфічних для кожної галузі економіки факторів екологічного ризику. Ці норми повинні орієнтувати на неухильне зменшення навантажень на природне середовище, що в умовах зростання масштабів господарської діяльності є єдино можливою стратегією.
Поресурсні нормативи. Вони мають гарантувати більш раціональне використання всіх видів природних ресурсів, забезпечити їхнє розширене відтворення і комплексне, в перспективі замкнене на основі вторинної переробки, використання невідновлюваних мінерально-сировинних ресурсів, що має призвести до формування ноосферного кругообігу речовини і потоків енергії, до гармонійного поєднання ?/p>