Екологічна безпека

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

Тема: Екологічна безпека

 

План

 

1. Поняття і джерела екологічної небезпеки

2. Правове регулювання екологічних прав людини

3. Глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення

Список використаної літератури

 

1. Поняття і джерела екологічної небезпеки

 

Природне середовище - це місце життєдіяльності людини, джерело його існування. У своїй діяльності людина використовує природні багатства - від кисню і води до надр землі і лікарських рослин. При цьому вона неминуче впливає на природу. До того ж вплив людини не повинно порушувати законів природи, оскільки науково необгрунтоване втручання в життя природи призводить до катастрофічних наслідків.

Тисячоліттями люди не відчували відповідальності за збереження природи, ставилися до неї як до невичерпного джерела. Прозріння настало лише тоді, коли екологічний криза стала загрожувати більшості регіонів нашої планети і самому існуванню людства. Сьогодні практично неможливо назвати такі явища і процеси навколишнього середовища на яких би не позначилася діяльність людини. Зокрема, велику стурбованість викликають такі з них, як ерозія грунту, її засолення, хімічна деградація, недостача питної води та погіршення її якості. Населення планети турбують темпи вирубки лісів, забруднення морів і океанів, які є джерелами надходження кисню в атмосферу. Підраховано, що загальна кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд. т. Під загрозою зникнення знаходяться лікарські рослини.

Особливо велику екологічну небезпеку представляє забруднення значної території у звязку з аварією на Чорнобильській АЕС.

У число екологічних факторів, важливих для людини входять соціально-психологічні, чинники харчування, які пошкоджують впливу.

Інтенсивна хімізація сільського господарства та промислові відходи отруйних речовин призводять до того, що все більша кількість таких речовин потрапляє з продуктами харчування та питною водою в організм людини, завдаючи непоправної шкоди здоровю. За наявними даними в світі від отруєння пестицидами щорічно вмирає майже 14 тис. осіб.

Шкідливі впливу хімічних факторів на організм можна умовно розділити на кілька груп по їх ефектів. Це токсини (отруйні речовини), канцерогени (що викликають онкологічні захворювання), мутагени (що викликають мутації), тератогени (викликають потворності).

Серйозну небезпеку становить для людства токсичну забруднення. Небезпечні для здоровя токсичні метали, хлоровані вуглеводні, нітрити, нітрати, діоксини, пестициди.

Канцерогенами є промислова пил, діоксид азоту, діоксиду сірки. Основним шляхом проникнення хімічних забруднень навколишнього середовища в організм людини є дихальні шляхи і шлунково-кишковий тракт. Іншими словами, головні побоювання за здоровя повязані з погіршенням складу повітря, яким ми дихаємо, сумнівним якістю питної води і продуктів харчування.

Загострення екологічної ситуації не проходить безслідно. Значно збільшується захворювання людей, зменшується тривалість їх життя.

Окрему групу, шкідливо впливають на навколишнє середовище та здоровя людини являють собою такі фактори, як: підвищений рівень шуму в містах, забруднення іонізуючими електромагнітними випромінюваннями.

Таким чином, основними джерелами екологічної небезпеки є забруднення всіх середовищ: повітря, води, грунту, продуктів харчування, вплив електромагнітних випромінювань і шуму.

 

2. Правове регулювання екологічних прав людини

 

У звязку з різким стрибком індустріального розвитку та економічного зростання в другій половині ХХ століття, переростання екологічних проблем на регіональних і національних рівних у планетарні, поставило під загрозу реальність існування людини. Занепокоєний світове співтовариство прийняло низку документів, присвячених закріпленню прав людини на використання природних ресурсів та здорове навколишнє середовище. До них, в першу чергу відносяться Стокгольмська Декларація принципів і План заходів з проблем навколишнього природного середовища, прийнята на конференції ООН 16 липня 1972, Віденська конвенція про охорону озонового шару, прийнята в 1985 р., та інші.

Права людини на використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища отримали своє визнання в документах міжнародних регіональних організацій (Гельсінська документ Надії і проблеми часу перемін від 10 липня 1992р., Конвенція про захист Чорного моря від забруднення від 2 квітня 1992р. Та ін) .

Безперечним досягненням більшості визнаних міжнародно-правових документів є закріплення природних прав людини на використання природних ресурсів та здорове навколишнє середовище.

Екологічна безпека населення є найбільш гуманним, шляхетним і відповідальним завданням екологічного законодавства, яке, перш за все, закріплює екологічні права населення, по-друге, гарантує їх реалізацію, по-третє, визначає правові, економічні та соціальні основи охорони навколишнього середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

В Україні кожен громадянин має право на:

1) безпечне для його життя і здоровя навколишнє природне середовище;

2) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції обєктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього при