Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?іація, вітер, погодні умови та ін. Але цей вплив є опосередкованим, тобто ніякого значення не має.
Структура соціоекосистеми
Соціоекосистема це територіальна соціоприродна саморегульована система, динамічна рівновага якої повинна забезпечуватися людським суспільством. Ця система моноцентрична, її центральним обєктом є людина. Вона складається з двох підсистем природної (біотичної і абіотичної) та соціально-економічної (населення і господарство).
Ієрархічність (багаторівневість) системи характеризує її морфологію і поведінку окремі рівні обумовлюють певні аспекти її поведінки, а цілісне функціонування є результатом взаємодії всіх рівнів. Кожна система, яка є сукупністю складових нижчого рівня підсистем, у свою чергу є однією з частин системи наступного вищого рівня надсистеми, а та теж є лише частиною вище розташованого.
Схематично ієрархічність (декомпозиція) системи представляється у вигляді „ієрархічного трикутника” (див. Додаток 3). На найнижчому рівні трикутника розташовані „елементи” найдрібніші складові системи. Характерною особливістю елемента є те, що його не можливо декомпозувати (розділити, розкласти) без руйнування. Елемент найменша функціональна і структурна одиниця системи.
Безмежна кількість природних і штучних обєктів, кожен з яких може бути складовою не однієї системи, утворюють надскладне системне обємне мереживо, що можливо представити у вигляді ієрархічної піраміди систем. Піраміда систем не застигле утворення вона постійно змінюється внаслідок зникнення, утворення, заміни та переміщення деяких складових. В піраміді всі системи взаємодіють між собою, що іще більше ускладнює поведінку систем і їх складових.
Внутрішні звязки відзеркалюють взаємовідносини між складовими екосистеми та між екосистемою і її довкіллям. В реальних системах внаслідок взаємоповязаності складових прямі звязки утворюють складні ланцюги і мережі, а з урахуванням зворотних замкнені контури.
Горизонтальні звязки характеризують взаємовплив складових одного ієрархічного рівня, наприклад, звязки між організмами однієї популяції. Вертикальні звязки в такому випадку між окремими організмами і популяцією цих організмів відзеркалюють вплив організму на властивості популяції (і навпаки)[4].
Звязки між складовими представляються у вигляді окремих схем, на яких рух речовини, енергії і інформації зображено лініями із стрілками горизонтальними між складовими одного рівня і вертикальними між представниками різного ієрархічного рівня[3].
У якості прикладу розглянемо горизонтальні і вертикальні або соціологічні і технологічні звязки в локальній соціоекосистемі свинокомплексу (див. Додаток 4), в якій відображено дуалізм людини. Для спрощення схеми природну підсистему представимо лише однією складовою літосферою і елементами NН4, Н2S і СО2 атмосфери, а штучну підсистему комплексом, соціальним утворенням і людиною.
Комплекс має найбільше забруднююче джерело це гноєзбірник, де збираються рідкі відходи від свиней, з яких роблять рідкі добрива і які виділяють газоподібні забруднюючі речовини. Добрива потрапляють у грунт. Це є позитивна реакція впливу на вплив фактору. В той же час забруднюючі речовини діють навпаки, тобто негативно впливають на елементи NН4, Н2S і СО2 і людину, але остання може зменшити або зовсім припинити потік забруднюючих речовин з комплексу. Це є технологічними звязками. А також людина може залежати від комплексу: працювати там, отримувати заробітну плату і доходи у місцевий бюджет. Це є соціологічними звязками.
Розглянутий приклад дозволяє зробити такий висновок, що наявний комплекс покращує матеріальне забезпечення населення, але разом з тим збільшує негативний вплив на середовище проживання людей.
Властивості та показники складових екосистем
Для всіх складових екологічної системи, починаячи з елементів і до підсистем найвищого рівня необхідно встановити властивості і показники[3].
Властивість сторона предмету, яка обумовлює його відміну чи схожість з іншими предметами і проявляється під час взаємодії з ними. Властивість це категорія, що характеризує фізичну, хімічну, біологічну чи комплексну відмінність від іншого. Комплексною властивістю є якість, що характеризує обєкт у цілому, а не окремі його властивості. Кількісна властивість оцінюється з допомогою показника (ків). Головними з безлічі властивостей системи є цілісність, ієрархічність, функціональність, самоорганізованість, відкритість, продуктивність, енергозабезпеченість, саморегульованість, емерджентність[4].
Екологічній системі свинокомплексу належать такі властивості як цілісність, ієрархічність, функціональність, продуктивність, енергозабезпеченість, саморегульованість і емерджентність.
Цілісність і функціональність не потрібно характеризувати, тому що вони були доведені у розділі 2 завдяки обгрунтуванню меж екологічної системи.
Ієрархічність (багаторівневість) системи характеризує її морфологію і поведінку окремі рівні обумовлюють певні аспекти її поведінки, а цілісне функціонування є результатом взаємодії всіх рівнів. Ця властивість схематично представляється у вигляді “ієрархічного трикутника”. На найнижчому рівні трикутника розташовані “елементи” найдрібніші складові системи. Характерною особливістю елемента є те, що його не можна декомпозувати (розділити, розкласти) без руйнування[4]. В екологічній системі свинокомплексу ця властивіст?/p>