Дослідження розбавлювача димових газів по каналу регулювання "витрата повітря – температура димових газів"

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

а час перехідного процесу при величині залишкового відхилення D = 0,7 0С складає 18 хв.

 

Рисунок 4 - Перехідний процес у замкнутій АСР.

 

Процес розрахований для наступних даних: Обект 2-го порядку + ПІ-регулятор. n обєкта = 2 ko = 0.625; T1 = 4,521; Т22 = 6,869; t_запізн = 0,5; m = 0.220; Кп = 7.782 Ти = 0.605

3. Розрахунок звужуючого пристрою

 

Звужуючий пристрій в комплекті з дифманометром витратоміром застосовуються для виміру витрати рідини, чи газу пари по методу перемінного перепаду тиску.

Методика і формули розрахунку звужуючих пристроїв, основні вимоги до витрат, методика їхньої перевірки, а також методика визначення погрішності виміру витрати встановлені правилами стандартизації вимірювальних приладів.

До стандартних звужуючих пристроїв відносяться діафрагми, сопла і сопла Вентуры, що задовольняють вимогам.

При виборі звужуючого пристрою треба мати на увазі наступне:

при тих самих значеннях витрати і перепаду тиску втрата тиску в діафрагмі і соплі однакова;

при тих самих значеннях модуля і перепаду тиску сопло дозволяє вимірювати більша витрата, чим діафрагма, а при Dу300 мм забезпечує більш високу точність виміру, у порівнянні з діафрагмою;

вимір чи забруднення вхідного профілю звужуючого пристрою в процесі експлуатації впливає на коефіцієнт витрати діафрагми в значно більшому ступені, чим у сопла. Діафрагми застосовують для трубопроводів діаметр яких не менш 50 мм за умови 0,05 m 0,7.

Абсолютна температура пари перед звужуючим пристроєм визначається по формулі:

 

Т = 273,15 + t (14)

 

Внутрішній діаметр трубопроводу при робочій температурі:

 

D = Kt * D20 (15)

де Kt - поправочний коефіцієнт на теплове розширення матеріалу трубопроводу, у діапазоні температур 20-60C може бути прийнятий рівним одиниці.

Число рейнольда при діаметрі D і Qпр визначається по формулах:

 

Qmax

Re = 0.354* (16)

md

Qmin

Re = 0.354*(17)

md

 

Допоміжна величина "С" визначається по формулі:

 

Qпр

С = (18)

0,01252*D2*

 

По номограмі [1] при знайденому значенні "С" і вибираємо "m" знаходимо DРн і Рп - перепад і втрату тиску на діафрагмі.

Допоміжна величина (ma) визначається по формулі:

 

З

(ma) = (19)

Ед*DРн

 

де Ед1 - для пари.

Визначимо для заданого "m" граничне значення "В" по формулі:

В К*104/D (20)

 

де К - абсолютна шорсткість трубопроводу.

Верхня границя шорсткості при заданому "m" визначається по формулі

 

В = 3,9*103 ехр - 142m (21)

 

Якщо В<K*104/D, то вводимо поправочні коефіцієнти Кп і Кш:

 

Кш = аm +В (22)

де

а = (С-0,3) * [-1,066 *С2+0,36*С-0,13] (23)

в = 1+ (C-0,3) * [-0,08C2+0,024C-0,0046] (24)

С=D/103 (25)

Кп= а +в*е-n* (m-0.05) (26)

де

(27)

у = 0,002+0,2558*С-1,68-С2+2,864*С3 (28)

n = 4,25+142,94* (С-0,05) 1,92 (29)

 

Значення "m" знаходиться в діапазоні 0,05 m 0,2, тому Re min=5*103 у діапазоні чисел Рейнольдса Re min=5*103 Re 108.

Коефіцієнт витрати визначається по формулі:

 

(30)

 

Допоміжна величина "F" визначається по формулі (3.18):

(31)

 

Відносне відхилення допоміжних величин "С" і "F" визначається по формулі (3.19):

 

(32)

 

За знайденим значенням "m" визначаємо діаметр отвору діафрагми.

 

d20= (33)

 

Утрата тиску Рп визначається по формулі:

 

Pп = (34)

 

При знайдених значеннях "m", aу, d20, і DРп перевіримо правильність розрахунку, обчислюємо витрати по формулі (3.22):

 

(35)

 

Відносне відхилення максимальної витрати при вимірі:

 

(36)

Відокремлюємо погрішності виміру витрати. Погрішності через відхилення діаметрів d і D складають: sd=0,035%, sd=0,15%.

Середня квадратична погрішність через припустимі відхилення діаметра діафрагми знаходиться по формулі:

 

(37)

 

Середню квадратичну погрішність через припустимі відхилення діаметра трубопроводу визначають по формулі:

 

(38)

 

Середню квадратичну відносну погрішність коефіцієнта витрати розраховують по формулі (3.26):

 

(39)

 

Середню квадратичну відносну погрішність дифманометра, що реєструє, обробленим планіметром із класом точності по витраті S* =1, визначаємо по формулі:

 

(40)

 

де

- приведена погрішність кореневого планіметра,%

- абсолютна погрішність ходу діафрагми дифманометра, хв.

Середню квадратичну відносну погрішність визначення коефіцієнта динамічної вязкості знаходять по формулі (3.28):

 

(45)

 

Середня квадратична відносна погрішність коефіцієнта кореляції витрати на число Рейнольдса:

 

(46)

 

де

КRe - коефіцієнт кореляції на число Рейнольдса.

 

КRe= (47)

де

С = (48)

В = (49)

 

Середню квадратичну відносну погрішність визначення щільності знаходимо:

 

(50)

 

де

Drном - абсолютна погрішність визначення r по таблицях, кг/м3.

Середня квадратична відносна погрішність виміру витрати розраховується:

 

(51)

 

Гранична погрішність виміру витрати знаходиться з рівняння (3.35):

 

(52)

 

Розрахунок діафрагми за допомогою вищенаведеного алгоритму проведено на ЕОМ. Результати розрахунку приведені нижче. По отриманим даним вибираємо діафрагму камерну ДК6-50 ДСТ 14321-73.

4. Розрахунок виконавчого механізму

 

Розрахунок виконують у такій послідовності. З