Досконала конкуренція
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
и конкуренції суттєво відрізняються. Як видно з таблиць 1 та 2, найбільш монополізованими залишаються паливно-енергетичний комплекс, а також транспорт і звязок. Хоча частка монополізованих ринків у більшості секторів економіки зменшилась, в машинобудуванні спостерігається зворотна тенденція.
Таблиця 1. Частки ринків з різними структурними передумовами конкуренції по секторах економіки у 2000р.
№Сектор економікиЧастка в обсязі виробництва, % до загальногоЧиста монополіяРинки з ознаками домінування одної фірмиЖорстка олігополіяРинки з конкурентною структурою1Паливно-енергетичний комплекс12,155,812,020,12Агропромисловий комплекс0,614,817,667,03Гірничо-металургійний комплекс1,222,316,959,64Машинобудування0,028,916,155,05Транспорт і звязок56,427,82,213,66Торгівля і посередництво1,55,52,890,2
Особливе занепокоєння викликає зростання рівня монополізації у торгівлі та посередницькій діяльності. Це повязано насамперед з діяльністю нетипових підприємств фірм, що є невеликими за кількістю зайнятих, однак демонструють надзвичайно високі обсяги виробництва. За розрахунками І. Крючкової, яка вперше проаналізувала цей феномен, питома вага нетипових підприємств в обсязі виробництва склала у 2003 році 16,9%, а в чисельності робітників 0,5 відсотка. Такі фірми здебільшого є своєрідними тунелями для переливу доходів від великих підприємств до певних осіб, і при цьому широко використовуються схеми, які дозволяють ухилятися від податків.
Таблиця 2. Частки ринків з різними структурними передумовами конкуренції по секторах економіки у 2003р.
№Сектор економікиЧастка в обсязі виробництва, % до загальногоЧиста монополіяРинки з ознаками домінування одної фірмиЖорстка олігополіяРинки з конкурентною структурою1Паливно-енергетичний комплекс10,340,229,220,32Агропромисловий комплекс0,413,625,760,33Гірничо-металургійний комплекс0,213,817,169,04Машинобудування0,030,827,841,45Транспорт і звязок55,526,22,715,66Торгівля і посередництво0,114,71,483,8
Певне уявлення про структуру товарних ринків дає також визначення частки найбільших підприємств у промисловому виробництві та зайнятості.
Таблиця 3. Сукупний рівень концентрації виробництва у промисловості України
Найбільші підприємстваЧастка найбільших підприємств, %В обсязі виробленої продукціїУ чисельності працівників2000р.2002р.2003р.2000р.2002р.2003р.1022,318,819,36,77,16,82030,026,526,68,69,39,65042,338,440,014,414,915,610051,147,850,419,020,823,815056,153,355,922,924,928,120059,657,159,725,928,331,9
Як видно з таблиці 3, сукупний рівень концентрації виробництва в промисловості України є досить високим: 20 найбільших підприємств дають більш як чверть промислового виробництва, а 100 найбільших приблизно половину. При цьому, якщо у 2002 році частка індустріальних гігантів в обсязі виробництва істотно скоротилася порівняно з 2000, то у 2003 році спостерігалася зворотна тенденція. Зростання частки найбільших підприємств у чисельності працівників багато в чому пояснюється зменшенням зайнятості у промисловості за 20002003 роки більш ніж на 10 відсотків. Кількість працівників зросла лише на 100, 150, 200 найбільших підприємствах, в інших групах індустріальних гігантів спостерігалося абсолютне скорочення зайнятості.
Високий рівень концентрації виробництва та монополізація багатьох ринків в Україні значною мірою є наслідком недостатнього розвитку малих та середніх підприємств. При цьому, якщо за останні роки в країні зроблені певні кроки щодо підтримки малого бізнесу, то становище середніх підприємств в цілому погіршилося. У 20002001 роках питома вага таких підприємств в обсязі виробництва складала 15,5%, а у 2003 році вона зменшилась до 13,7%. Якщо великі підприємства зазвичай активно лобіюють свої інтереси у владних структурах, малі можуть перейти на спрощену систему оподаткування, то можливості середніх підприємств щодо подолання несприятливих умов більш обмежені. При цьому, зростання малого бізнесу далеко не повністю компенсує недостатній розвиток середнього. Адже на багатьох ринках зі значним ефектом масштабу реальним конкурентом для монополістів може бути лише середній бізнес. Тому його активна підтримка має дуже важливе значення для формування ефективного конкурентного середовища.
При всій важливості досліджень стану конкурентного середовища за допомогою статистичних методів слід враховувати ряд суттєвих обмежень таких підходів. По-перше, з їх допомогою неможливо одержати інформацію щодо ряду аспектів, які впливають на стан конкурентного середовища, наприклад, наявності таємних змов учасників ринку. Отримання інших даних, зокрема щодо відносин контролю, впливу іноземної конкуренції потребують значних витрат. Тому регулярне одержання такої інформації для великої маси ринків нереальне.
Оцінка стану конкурентного середовища на основі даних конюнктурних опитувань підприємців дозволяє усунути багато недоліків статистичного підходу. Такий метод дає можливість використати інформацію, якою володіють і яку надають самі підприємства, врахувати всі фактори, що впливають на ринки.
Щоквартальні конюнктурні опитування проводяться Науково-технічним комплексом статистичних досліджень разом з департаментами і управліннями Держкомстату. В анкетах опитування підприємств різних секторів економіки серед ряду питань, що стосуються виробництва і реалізації товарів та послуг, цін, фінансового стану, зайнятості та деяких інших, ставиться запитання щодо факторів, які стримують виробництво. Найбільш важливими стримуючими факторами, на думку керівників промислових підприємств, у IV к?/p>