Документи в інформаційно-аналітичній діяльності
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
льськогосподарська екологія;
До складу редколегії РЖ входять відомі вчені в галузі АПК, що дає змогу обєктивно оцінювати рівень реферованих публікацій. На сьогодні реферативний журнал ДНСГБ УААН єдине інформаційне видання, що відображає динамічний розвиток агропромислового комплексу України. Читач має можливість передплачувати, замовляти РЖ у друкованій формі, електронною поштою повний випуск або його частину, а також бібліографічні описи без рефератів.
Різновидом реферативного документа є експрес-інформація. Експрес-інформація це оперативний документ, який висвітлює найважливіші вітчизняні і зарубіжні досягнення у формі розширених статей, описів винаходів, скорочених перекладів і т. ін. Це може бути розширений реферат якого-не-будь виданого за досить короткий термін найціннішого первинного документа, що потребує оперативного оповіщення. За хронологічними ознаками експрес-інформація це неперіодичне видання. Його цільове призначення інформування про найбільш актуальних зарубіжних опублікованих і вітчизняних неопублікованих документах, які вимагають оперативного оповіщення [29].
Інформаційний листок це реферативний документ відомостей про передовий досвід або науково-технічні досягнення. Найсуттєвіше значення має рівень інформативності реферативного документа, тобто кількість та якість інформації, яку отримує з реферату споживач [27].
Експрес-інформація і інформаційний листок частіше випускаються без довідникового апарату. Автореферати дисертацій супроводжуються списком опублікованих автором робіт по темі [28].
За конструкцією реферативне видання малооб”ємне, видається в обгортці, звичайно без ілюстрацій, але з таблицями, формулами, які допомагають розкрити основний зміст первинного документа.
2.2 Аналітичні центри в Україні і за кордоном
Аналітичні (чи мозкові) центри (англ. think tanks) недержавні науково-дослідницькі організації, які, як правило, зосереджують свої зусилля в галузі гуманітарних наук політики, економіки, соціології, права тощо [43].
Мозкові центри реалізують оригінальні дослідження та освітні програми, спрямовані на навчання та здійснення впливу на політиків і осіб, які формують громадську думку з широкого кола економічних, соціальних, політичних, екологічних питань та проблем безпеки. Крім того, вони виступають інструментом суспільного контролю, а відтак, визначають цілі та цінності суспільства.
Найбільшого розвитку мозкові центри набули в західному світі і, по суті, є однією з ознак західної демократії.
За домінантними цільовими галузями діяльності мозкові центри можна поділити на [43]:
- дослідницько-видавничі;
- лоббістські;
- правозахисні;
- культурологічні;
- цільові.
За обширом проблем, які вони розглядають і вивчають:
- світові (наприклад, так званий Римський клуб, National Endowment for Democracy в США);
- загальнодержавні;
- регіональні.
За політичними орієнтаціями:
- політично заангажовані (це Think Tanks при політичних партіях і рухах);
- політично незалежні.
На думку Дж. Стеварда, колишнього посла США в Молдові, а нині заступника директора Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні (теж Think Tanks), успішні аналітичні центри повинні обєднати інтелектуальну досконалість з практичною досконалістю. Враховуючи їх вплив на суспільно-політичні, економічні та ін. процеси, Think Tanks зачисляють до пятої влади (після законодавчої, виконавчої, судової та ЗМІ).
За даними інтернет-проекту Мережа аналітичних центрів України ( поту?/p>