Документ як засіб комунікації
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
°ся, що документ виконав своє призначення. Де ж знаходиться інформація?
Точної, однозначної відповіді на це запитання немає, тому що, як ми з'ясували вище, інформація - це абстрактне поняття, яке лише свідчить про "рух ідеального в суспільстві" , про застосування комунікаційно-інформаційного підходу до аналізу тих чи інших явищ дійсності.
Оскільки документ використовується як канал передачі інформації тільки в соціальній комунікації , то при характеристиці інформації , яка міститься в документі , застосовують прикметники: "соціальна", "розумова", "семантична" чи "семіотична" інформація. "Семантичною" називають інформацію, яка має певне значення, смисл для людини, яка її сприймає. "Семіотичною" - інформацію, як а передається в певній знаковій формі. Ці назви походять від термінологі ї семіотики - науки про знакові системи.
Однак уся соціальна інформація є семіотичною і семантичною, бо може передаватися від людини до людини тільки в знаковій формі і є інформацією для людини тільки в тому випадку, коли має значення, смисл, який може бути розшифрований (декодований).
З таких міркувань визначення документа як "семантичного повідомлення, фіксованого знаковою системою на матеріальному носії для передачі його в часі та просторі" не суперечить наданому вище визначенню документа як каналу соціальної комунікації .
На особливу увагу заслуговує визначення документа як повідомлення. Аркадій Васильович Соколов пише: "Документ - це стабільний речовинний об'єкт, призначений для використання в соціальній комунікації як завершене повідомлення". У цьому визначенні документа все збігається з наведеним вище, крім вказівки на місце документа в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі . Виникає питання: документ - це канал передачі інформації чи повідомлення? Документ - це особлива форма каналу комунікації , така, де повідомлення невідривне від свого матеріального носія. Канал - це "сукупність пристроїв для передачі інформації" , або в переносному значенні - "шлях , засіб для досягнення якоїсь мети".
Канал - це обов'язковий елемент комунікаційно-інформаційної системи: шлях, яким передається повідомлення. Цей канал може бути непомітним для людей-комунікаторів (наприклад, за усної комунікації) , або може бути спеціально створеним для передачі повідомлення (наприклад, технічні пристрої у телефонній комунікації) . Особливістю документальної комунікації є те, що її каналом є матеріальний об'єкт, у якому зафіксовано інформацію, тобто документ. Безумовно, документ можна одночасно розглядати і як повідомлення, але таке, що невідривне від каналу його передачі . Із документа споживач може сприйняти як сигнали зміст повідомлення, розшифровуючи його знакову форму.
Інший підхід потрібний в тому випадку, коли документ сам (у цілому) розглядається як об'єкт передачі у матеріально-речовій комунікації . У такому разі документ розглядається не як повідомлення і не як канал передачі інформації , а як матеріальний об'єкт, що функціонує в суспільстві . Тоді для його передачі потрібні певні матеріальні канали чи суспільні інститути: книжкова торгівля, бібліотечна справа тощо.
.2 Функція документа у соціальній комунікації
Поняття "функція" має різні значення (суспільне, математичне, фізіологічне, лінгвістичне). Оскільки документ - це об'єкт, створюваний суспільством, до нього застосовують суспільне значення поняття "функції" : "обов'язок, коло діяльності , призначення, роль", або "діяльність, обов'язок, робота, призначення"."Функція документа - це його суспільна роль, соціальне призначення, мета, завдання".
Аналіз показує, що документ виконує не одну функцію, а декілька, певну множину функцій. Тому документ є поліфункціональним об'єктом (від "полі" , що означає "багато"). Різні функції документа не є однопорядковими. Є функції головні і похідні (підпорядковані); є загальні (притаманні всім документам) і спеціальні (притаманні окремим групам - видам - документів), а також є конкретні функції , притаманні певним обмеженим групам (жанрам) документів. У теоретичному плані питання про функції документа вивчалося перш за все стосовно певних жанрів та видів документа (тобто вивчалися конкретні та спеціальні функції). Але останнім часом з'явилися праці , присвячені , головним чином, загальним функціям документа.
Головна, сутнісна функція будь-якого документа - соціально-комунікаційно-інформаційна. Ця функція випливає з визначення документа як єдності інформації та матеріального (речовинного) носія, що використовується як канал передавання інформації у суспільстві. Це визначення є функціональним, бо показує роль (призначення) документа в суспільстві .
Отже, функціональна сутність документа полягає в тому, що він є особливою формою каналу передачі інформації в системі соціальних комунікацій: такою формою, в якій передане повідомлення фіксується на (в) матеріальному (речовинному, субстанціальному) носії, що забезпечує передачу повідомлення в часі й уможливлює передачу повідомлення (разом із документом) у просторі .
Соціально-комунікаційно-інформаційна функція - це єдина функція документа, але іноді її характеризують як сполучення двох (зокрема комунікаційної та інформаційної) , а то й трьох окремих функцій (додаючи до названих вище також "соціальну" функцію) . Однак інформаційна і комунікаційна - це дві сторони однієї функції , обумовленої місцем докуме?/p>