Діяльність масонства
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Зміст
Вступ
1 Виникнення масонського ордена
1.1 Поява ордена масонів, або вільних каменярів
1.2 Основоположники масонства та відомі діячі
2 Обряд посвячення
3 Теорія змови проти людства
3.1 Невидимки правлять світом
3.2 Змова проти людства
3.3 Число звіра
4 Масонство в Україні
Висновок
Список посилань
Вступ
Масонство (франкмасонство, вільне мулярство) з одного боку це певна система світогляду, з іншого боку всесвітнє братство, всесвітній Орден. Одним із найбільш поширених визначень масонства є „система моралі, викладена в алегоріях та проілюстрована символами”. Саме слово масон означає „каменяр” або „муляр”.
Давні правила, яких дотримується масонство, називаються ладмарками. Одна з ладмарок встановлює, що ладмарки не можуть бути змінені. Отже, правила, на яких побудовано масонство, залишаються незмінними з давніх давен.
Оcнови філософії масонів зводяться до наступних понять. Поспішно складений список з 12-ти пунктів на невеликому листку паперу, що пожовтів, знайшовся в Паризькому архіві. У них викладена вся філософія таємного суспільства св. Тібальда, але в дещо модернізованому вигляді:
1. Будемо разом.
2. Любитимемо один одного.
3. Говоритимемо про благо свободи.
4. Поважатимемо один одного.
5. Влаштовуватимемо памятні збори після смерті один одного.
6. Прагнутимемо не сперечатися один з одним.
7. Збиратимемося часто.
8. Платити внески.
9. Не засмучуватимемо один одного.
10. Читатимемо доповіді на всякі теми.
11. Дотримуватимемо ритуали.
12. Зберігатимемо таємниці.
Одним із авторитетних джерел традиційного масонського права є Конституції Андерсона, які опубліковані Великою Обєднаною Ложею Англії 25 березня 1722 р. Крім того, Великі Ложі мають свої власні Статути та Конституції.
Первинною організацією в масонстві є ложа. Кожен масон має належати до певної ложі. Окремі Ложі обєднуються у Велику Ложу (в деяких країнах Велика Ложа називаєтьсяг „Великий Схід”). Першою Великою Ложею була Обєднана Велика Ложа Англії , яка створена шляхом обєднання чотирьох лож у 1717 р.
За правилами регулярного масонства на території однієї країни може діяти тільки одна Велика Ложа. У державах, які мають федеративний чи конфедеративний устрій, або якщо держава складається з окремих „держав” (штатів, королівств), можуть існувати Великі Ложі для кожного субєкта федерації тощо. Так, наприклад, у США у кожному штаті діє окрема Велика Ложа, окремі великі ложі мають Англія та Шотландія . Але, наприклад, у Швейцарії, яка хоч і є конфедерацією, діє одна Велика Ложа для всіх кантонів. Кожною ложею керує Достойний Майстер, який обирається ложею, а Великою Ложею керує відповідно Великий Майстер.
Особливим різновидом лож є дослідницькі ложі (lodge of research), як наприклад, відома ложа Lodge Quatuor Coronati, No. 2076 (Лондон) [10]. Діяльність таких лож спрямована на дослідження масонської історії, філософії, символізму тощо.
Масоном може стати віруючий повнолітній (зазвичай від 21 року) чоловік. Жінки не приймаються. Давня масонска традиція встановлює, що кандидат має бути людиною „вільною і доброї слави”. У давнину, у середньовіччі „бути вільним” розуміли буквально. Тепер це розуміють дещо ширше: масон повинен бути людиною самостійною і незалежною не тільки у матеріальному, але й духовному, інтелектуальному значенні, здатний самостійно мислити і приймати самостійні рішення. Кандидат має пройти численні перевірки, і довести щирість свого бажання стати вільним муляром, готовність виконувати обовязки, які покладаються на масона, прагнення до духовного та інтелектуального розвитку. За масонськими правилами, не може бути прийнятий кандидат, який хоче вступити до братства керуючись мотивами матеріальної вигоди, карєри, а також простою цікавістю.
Зустрічаються також вирази "нерегулярне" масонство, або "нерегулярні" ложі; ці вирази застосовуються до організацій, що, хоча й іменують себе масонськими, не належать до загальносвітової мережі масонских лож і не дотримуються ладмарок (тобто засадничих незмінних принципів масонства).
До основних масонських символів належать Всевидяче Око, циркуль і косинець, камінь, молоток, кельма.
1 Виникнення масонського ордена
Виникнення масона деякі дослідники відносять до часу споруди Єрусалимського храму при царі Соломоні. Інші бачать у масоні одну з гілок стародавнього містичного Ордена Розенкрейцерів, нібито відродженого німецьким імператором Карлом Великим в IХ ст. Також є ті, хто повязує походження масона з тамплієрами.
У 1118 р. на горі Сион поблизу Єрусалиму девятьма хрестоносцями був організований таємний союз - "Пріорат Богоматері Сиона", пізніше перейменований в Орден лицарів-тамплієрів (ченців-храмовників). Тут, на Святій Землі, тамплієри вступають в контакти з таємними сектами арабів-мусульман і євреїв. Секретне правління Ордена володіє таємницею великого джерела влади, що бере початок у міфічному підземному місті Агхарта (у серці Гімалаїв), і планує встановлення Hового Світового Порядку в двохтисячному році. У 1314 р. могутній Орден тамплієрів знищений французьким королем Пилипом Красивим і Папою Римським Климентом V. Храмовники, що розсіялися по Європі, стали Лицарями Христа в Португалії і лицарями Тевтонського ордена в Німеччині.
1.1 Поява ордена масонів, або вільних каменярів
У Франції та Англії уцілілі тамплієри заснували корпо