Діагностика кризового стану підприємства та розробка антикризових програм
Отчет по практике - Экономика
Другие отчеты по практике по предмету Экономика
?итуація коли рівність зміниться в напрямку зростання ЗВ.
3. Нестійке фінансове становище, яке відповідає нерівності:
ЗВ>НДФЗ (2.6)
Цей тип фінансової стійкості свідчить про наявність певних проблем з джерелами фінансування запасів та витрат. Для формування певної їх частини використані джерела фінансування, що не можуть бути визнані за нормальні (позикові ресурси, що отримані для інших цілей, залишки коштів фондів спеціального призначення, кредиторська заборгованість нетоварного характеру та ін.).
4. Критичне фінансове становище, яке діагностується в разі
наявності 2-х ознак: ЗВ > НДФЗ, підприємство має кредити та позики, не погашені у встановлений термін. Виявлення такого становища свідчить про неможливість підприємства вчасно розрахуватися зі своїми кредиторами. [9]
Досягнення типу 3 та 4 є, як правило, наслідком неефективних рішень щодо фінансування товарно-матеріальних запасів та здійснення авансових витрат, неможливості реалізації накопичених товарних запасів відповідно до термінів повернення позик та погашення зобовязань за ними.
Виявлення такого становища потребує розробки плану організаційно-економічних заходів щодо нормалізації розміру товарно-матеріальних запасів підприємства або збільшення періоду кредитування.
В таблиці 2.1 наводиться система показників діагностики банкрутства підприємства по У. Біверу у складі 5-ти фінансових показників (коефіцієнт Бівера, прибутковість активів, фінансовий ліверидж, коефіцієнт покриття чистих активів оборотним капіталом, коефіцієнт покриття) та критичні значення цих показників, які дозволяють діагностувати благополучне становище, наявність загрози банкрутства за один та пять років до банкрутства (додатки А, Б).
Таблиця 2.1. Система показників діагностики банкрутства підприємств по У. Біверу
Для даного підприємства коефіцієнт Бівера складає 0,11. Згідно таблиці маємо значення 1 рік до банкрутства. Оскільки значення менше ніж 0,15, то можна вважати що до банкрутства залишилось менше одного року.
Показники рентабельності та фінансового лівериджу показують що підприємству до банкрутства залишилось 5 років, 4,6 та 42 відповідно.
Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом складає 0,23 та коефіцієнт покриття складає 1,83. Вони свідчать про банкрутство підприємства на протязі року.
Однією з проблем таких різних висновків є невірне ведення менеджменту на підприємстві, як фінансового так і стратегічного.
Рівень банкрутства також можна розрахувати використовуючи модель Е.Альтмана. Він є засновником технології розробки багатофакторної статистичної моделі прогнозування банкрутства на базі застосування багатофакторного дискримінантного аналізу (БДА).
БДА як статистичний метод дослідження був відомий ще до досліджень Е.Альтмана, але застосовувався переважно в біологічних та психологічних науках. Використання цього методу надає можливість здійснювати класифікацію деякої сукупності обєктів на дві або більше груп залежно від їхніх індивідуальних характеристик. Особливістю цього методу є формування функції, яка характеризує взаємозвязок між зміною кількісних характеристик та якісною ознакою відповідної групи.
Е.Альтманом було попередньо розроблено список з 22-х потенційно корисних показників, що були обєднані в 5 стандартних груп: показники ліквідності, лівериджу, платоспроможності, прибутковості та ділової активності. Показники були відібрані на розсуд автора, за принципом поширеності в літературі та потенційної доречності для дослідження.
Використання математичного апарату БДА дало змогу відібрати з вихідного переліку пять показників, які у сукупності найкраще прогнозують банкрутство корпорацій, та визначити параметри функції, яка їх обєднує.
Найкращою з альтернативних було визнано функцію, яка з того часу й увійшла до усіх підручників з фінансового менеджменту (додатки А, Б):
Z = 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3, ЗХ3 + 0,6Х4 + 0,999Х5, (2.7)
де X1 робочий капітал / сума активів (ліквідність);
Х2 нерозподілений прибуток / сума активів (сукупна прибутковість за період діяльності);
Х3 прибуток до виплати процентів і податків / сума активів (прибутковість);
Х4 ринкова вартість власного капіталу / балансова оцінка заборгованості (фінансова структура);
Х5 обсяг продажів / сума активів (рівень оборотності капіталу).
Показники, що увійшли до складу Z рахунку, характеризують різні аспекти діяльності підприємства. Так, показник X1 робочий капітал / сума активів, який часто використовується в дослідженнях корпоративних проблем, є виміром чистих ліквідних активів фірми відносно сукупних активів. Робочий капітал визначається як різниця поточних активів і поточних пасивів.
Показник Х2 нерозподілений прибуток / сума активів характеризує кумулятивний прибуток фірми за період її діяльності. За його допомогою вираховується вік фірми. Наприклад, відносно молода фірма може мати низький показник нерозподілений прибуток / сума активів, оскільки не було часу, щоб сформувати свій сукупний прибуток, а отже, ймовірність бути класифікованою як банкрут у неї вища, ніж в іншої, старшої за віком. Це є спірним, але це реальна ситуація, оскільки імовірність банкрутства більш висока на ранніх етапах розвитку фірми.
Показник X3 прибуток до виплати відсотків і податків / сума активів є за суттю виміром дійсної продуктивності активів фірми. З того часу як початкове існування фірми