Динаміка поствакцинального імунітету у курей щодо метапневмовірусної інфекції
Доклад - Сельское хозяйство
Другие доклады по предмету Сельское хозяйство
Визначення динаміки поствакцинального імунітету у курей щодо метапневмовірусної інфекції
Метапневмовірусна інфекція (МПВІ) захворювання, що супроводжується запальними процесами верхніх дихальних шляхів, інфраорбітальних синусів.
У індичок це захворювання має назву інфекційний ринотрахеїт (turky rhinotraheitis (TRT) ), а у курей синдром опуклої голови (Smeollen head syndrome SHS) [1-3].
Збудник захворювання відноситься до сімейства Paramyxoviridae, підсімейства Paramyxovirinae, родини Metapneumovirus.
Упродовж багатьох років виявляли тільки один серотип пташиного метапневмовірусу (МПВ), який містить підгрупу А і В. Ці групи були зареєстровані у Великій Британії, Європі та ідентифіковані за секвенуванням глікопротеіну G і за тестом нейтралізації моноклональними антитілами. Ізольований в останні роки від індиків штам вірусу відрізняється від виділених раніше МПВ.
У Франції виявлено ізолят відмінний від підгруп А і В, а також від штаму із США.Значна кількість повідомлень про появу нових антигенних і генотипних варіантів вірусу. На сьогодні відомі 4 підгрупи пташиного метапневмовірусу: A, B, C і D [8].
При ускладненні хвороби секундарною мікрофлорою захворюваність сягає 10 %, а смертність не перевищує 1-2%.
Профілактика МПВІ базується на щепленні птиці живими та інактивованими вакцинами.
За даними Alvazer R. et al. (2004) розроблені та впроваджені як живі, так і інактивовані вакцини щодо підтипів А і В, але немає вакцини проти підтипу С [4].
В умовах експерименту на індиках підтверджено необхідність використання комбінованої вакцинації живою та інактивованою вакцинами для збереження рівня яйцекладки та запобігання розвитку клінічних ознак [5].
Лабораторна діагностика захворювання ускладнюється із-за відсутності чітко виражених клінічних ознак. При цьому дослідження парних сироваток у ІФА та індикація вірусу в патологічному матеріалі за ПЛР дозволяє встановити діагноз [6].
Розроблений набір для ІФА, що одночасно виявляє підтипи А, В і С метапневмовірусу, тоді як донедавна було можливо виявлення антитіл тільки одного підтипу вірусу[7].
У птахогосподарствах України за допомогою ІФА виявлено до 20 % серопозитивних птахів, що не були щеплені проти МПВІ. Це вказує на циркуляцію епізоотичних штамів метапневмовірусу , а разом із цим і на необхідність контролю за поширенням інфекції.
Мета дослідження. Визначити епізоотичну ситуацію та динаміку рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу.
Матеріали і методи. За для визначення епізоотичної ситуації щодо МПВІ у АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" проведено аналіз схем профілактичних щеплень птиці у період 2007-2008 рр., визначено рівень антитіл проти МПВІ у ІФА та оцінено клінічний стан птиці ( 120 -500 діб) у період захворювання.
Серологічно досліджували курей кросів Хайсекс білий, Хайлайн білий, Ломан браун класик, у віці 164 та 194 доби . У ІФА всього досліджено 89 зразків сироватки крові.
Результати та обговорення.
Клінічний прояв МПВІ первинно реєстрували у 2007 році серед молодняку та дорослих курей усіх кросів, що утримувалися у АТЗТ "Лисичанська птахофабрика. Профілактику захворювання в цей період не проводили, оскільки попередньо не виявляли клінічних ознак хвороби, обумовленої МПВІ.
Метапневмовірусна інфекція у 27% курей 310-500 добового віку, супроводжувалася загальним пригніченням, ураженням трахеї, утрудненим диханням, опуханням інфраорбітальних синусів та голови, зниженням яйцекладки, смертністю від 5 до 7%, при захворюваності 27%, а кількість вибракованої птиці-20%. Одночасно із цим знижувалася маса тіла та конверсія корму.
а) пригнічення та утруднене дихання;
б) опухання інфраорбітальних синусів та голови.
Зниження яйценосності на 20 % почали реєструвати у курей молодок із кліничними ознаками, віком 120 діб. Відновлення яйценосності відбулося не повністю ще до 300 добового віку.
На рисунку 1 відображено динаміку яйценосності птиці у період клінічного прояву захворювання на МПВІ.
Рис.1. Динаміка яйценосності птиці в період захворювання.
Для профілактики в АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" у 2008 році було введено живу вакцину Nobilis TRT, зі штаму BUT 1 # 8544: > =2,5log10 TCID 50, та 4-х валентну інактивовану вакцину Nobilis RT+ IB multi+ ND+ EDS антиген штаму BUT 1# 8544. Використання вакцин та строки щеплення наведені у таблиці 1.
Таблиця 1 Схема вакцинації молодняку курей
Вік (доба)ЗахворюванняНайменування вакциниЗастосування вакцини1хвороба Марека, інфекційний бронхітRismavac+CA 126 Nobilis Ma-5в/м 0,2мл/гол
. спрей10інфекційний бронхітNobilis випоювання16-18хвороба ГамбороNobilis Gumboro 228Eвипоювання21-23хвороба НьюкаслаNobilis clon-30випоювання23-25хвороба ГамбороNobilis Gumboro 228Eвипоювання32пневмовірусний ринотрахеїтNobilis TRT
випоювання
(1,5 дози)42інфекційний ларинготрахеїтNobilis ILTвипоювання52інфекційний бронхітNobilis IB Ma-5спрейхвороба НьюкаслаNobilis clon-30випоювання75інфекційний енцефаломієлітNobilis AE+POXу перетинку крила91-100інфекційний бронхіт, хвороба Ньюкасла, ССЯ, ІРТNobilis RT+IB
Multi+ND+EDSв/м 0,5мл/гол.
Щеплення інактивованою вакциною поводилося у віці 91-100 діб. Серологічний контроль у ІФА виявив високий рівень антитіл до МПВ .
На рисунку 3 представлені результати ІФА відносно рівня антитіл щодо МПВ.
Рис. 3. Динаміка антитіл у курей після щеплення п?/p>