Geum.ru

Джерела і сток СО2

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

ДЖЕРЕЛА І СТОК СО2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2007

Зміст

 

  1. Людина і клімат
  2. Взаємозвязок між енергоспоживанням, економічною діяльністю і надходженням СО2 в атмосферу
  3. Споживання енергії і викиди вуглекислого газу
  4. Вуглець в природі
  5. Основні хімічні зєднання і реакції
  6. Ізотопи вуглецю
  7. Вуглець в атмосфері
  8. Атмосферний вуглекислий газ
  9. Зміст ізотопу

    С в атмосферному вуглекислому газі

  10. Зміст ізотопу

    С в атмосферному вуглекислому газі

  11. Перемішування в атмосфері
  12. Газообмін в системі атмосфера океан
  13. Швидкість газообміну
  14. Буферні властивості карбонатної системи
  15. Вуглець в морській воді.
  16. Повний зміст вуглецю і лужність
  17. Фотосинтез, розкладання і розчинення органічної речовини

  18. С в океані

  19. Донні осідання океану
  20. Процеси перенесення в океані
  21. Вуглець в континентальній біоті і в грунтах
  22. Вуглець в біоті і первинна продуктивність
  23. Вуглець в грунті
  24. Зміна змісту вуглецю в континентальних екосистемах
  25. Прогнози концентрації вуглекислого газу в атмосфері на майбутнє.
    26. Список літератури

    1 Людина і клімат

 

Вплив людини на клімат почав виявлятися декілька тисяч років тому у звязку з розвитком землеробства. В багатьох районах для обробки землі знищувалася лісова рослинність, що призводило до збільшення швидкості вітру земної поверхні, деякій зміні режиму температури і вологості нижнього шару повітря, а також до зміни режиму вологості грунту, випаровування і річкового стоку. В порівняно сухих областях знищення лісів часто супроводжувалося посиленням запорошених бурь і руйнуванням грунтового покриву, помітно змінювало природні умови на цих територіях.

Разом з цим знищення лісів навіть на широких просторах робить обмежений вплив на метеорологічні процеси великого масштабу. Зменшення шорсткості земної поверхні і деяка зміна випаровування на звільнених від лісів територіях дещо змінює режим опадів, хоча така зміна порівняно невелика, якщо ліси замінюються іншими видами рослинності.

Більш істотний вплив на осідання може надати повне знищення рослинного покриву на деякій території, що неодноразово відбувалося у минулому в результаті господарської діяльності людини. Такі випадки мали місце після вирубки лісів в гірських районах із слабо розвиненим грунтовим покривом. В цих умовах ерозія швидко руйнує не захищений лісом грунт, внаслідок чого стає неможливим подальше існування розвиненого рослинного покриву. Схоже становище виникає в деяких областях сухих степів, де природний рослинний покрив, знищений внаслідок необмеженого випасу сільськогосподарських тварин, не поновлюється, у звязку з чим ці області перетворюються на пустелі.

Оскільки земна поверхня без рослинного покриву сильно нагрівається сонячною радіацією, відносна вологість повітря на ній падає, що підвищує рівень конденсації і може зменшувати кількість випадаючих опадів. Ймовірно, саме цим можна пояснити випадки невідновлення природної рослинності в сухих районах після її знищення людиною.

Інша форма впливу діяльності людини на клімат звязана із застосуванням штучного зрошування. В посушливих районах зрошування використовується протягом багатьох тисячоліть, починаючи з епохи найдавніших цивілізацій, що виникли в долині Ніла і межиріччі Тігра і Єфрата.

Вживання зрошування різко змінює мікроклімат зрошуваних полів. Через незначне збільшення витрат тепла на випаровування знижується температура земної поверхні, що призводить до пониження температури і підвищення відносної вологості нижнього шару повітря. Проте така зміна метеорологічного режиму швидко затухає за межами зрошуваних полів, тому зрошування призводить тільки до змін місцевого клімату і мало впливає на метеорологічні процеси великого масштабу.

Інші види діяльності людини у минулому не робили помітного впливу на метеорологічний режим різних за своєю структурою просторів, тому до недавнього часу кліматичні умови на нашій планеті визначалися в основному природними чинниками. Таке положення почало змінюватися в середині ХХ століття через швидке зростання чисельності населення і особливо через прискорення розвитку техніки і енергетики.

Сучасні дії людини на клімат можна розділити на дві групи, з якої до першої відносяться направлені дії на гідрометеорологічний режим, а до другої - дії, що є побічними наслідками господарської діяльності людини.

Діяльність людини досягла вже такого рівня розвитку, при якому її вплив на природу набуває глобального характеру. Природні системи атмосфера, суша, океан, а також життя на планеті вцілому піддаються цим діям. Відомо, що протягом останнього століття збільшувався вміст в атмосфері деяких газових складових, таких, як двоокис вуглецю (), закис азоту (), метан () і тропосферний озон (). Додатково в атмосферу поступали і інші гази, що не є природними компонентами глобальної екосистеми. Головні з них - фторхлоруглеводні. Ці газові домішки поглинають і випромінюють радіацію і тому здатні впливати на клімат Землі. Всі ці гази в сукупності можна назвати парниковими.

Уявлення про те, що клімат міг змінюватися в р