Деякі питання української історії
Реферат - История
Другие рефераты по предмету История
°ми Тріанонського мирного договору 1920 р., домагалася повернення Закарпатської України. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих, держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.
53. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції
На Кримській конференції в лютому 1945 р. США та Англія зобовязалися підтримати пропозицію Радянського уряду щодо прийняття Української РСР та Білоруської РСР у члени ООН. Отже, боротьба за голоси (а значить і вплив) в ООН одна з головних причин відновлення прав зовнішнього представництва України. На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН Україну обрано до складу Економічної і соціальної ради, а в 1948 1949 рр. вона була постійним членом головного органу ООН Ради Безпеки. Молода українська дипломатія була досить активною. У липні 1946 р. вона бере участь у Паризькій мирній конференції, у лютому 1947 р. укладає мирні договори з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією. На Дунайській конференції 1948 р., що розглядала питання про права судноплавства на Дунаї, українська делегація, підтримуючи СРСР, виступила проти збереження конвенції 1921 р., яка забезпечувала привілейоване становище в цьому регіоні недунайських держав США, Англії та Франції.
Вихід Укр. наприкінці Другої світової війни на міжнародну арену, її вступ до ООН мав велике значення для подальшої розбудови укр. державності.
54. Формування кордонів УРСР під час та по закінченні Другої світової війни
Встановлення кордону з Польщею:9 вересня 1944 р. укладення між урядом УРСР і Польським комітетом нац. визволення Люблінської угоди, згідно з якою частина укр. земель (Холмщина, Лемківщина, Надсяння, частина Підляшшя) з населенням майже 800 тис. українців передавалася Польщі. 18 серпня 1945 р. укладення договору про радянсько-польський кордон, який встановлювався по лінії Керзона з відхиленням на схід на 6-8 км, а в окремих районах навіть на 17-30 км. 1951 р. завершення процесу україно-польських територіальних домовленостей, коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками (до Львівської області відійшли землі в районі м. Кристинополя, а до Польщі відійшла територія довкола м. Нижні Устрйки Дрогобицького р-ну). Встановлення кордону з Чехословаччиною: 26 листопада 1944 р. схвалення зїздом Народних комітетів Закарпаття в м. Мукачево Маніфесту про воззєднання Закарпатської Укр з Радянською Україною. 29 червня 1945 р. договір між ЧСР і СРСР, який юридично закріпив рішення зїзду в Мукачево. 22 січня 1946 р. указ Президії Верховної ради СРСР про утворення у складі УРСР Закарпатської обл. Встановлення кордону з Румунією:10 лютого 1947 р. підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина (тобто закріплювалися кордони, встановлені у 1940 р.).
55. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
22 жовтня 1939 р. вибори до Народних зборів Зх Укр..( під контролем радян. Військ та політ. працівників) , які наприкінці жовтня ухвалили декларацію про входження Зх. Укр.. до УРСР ;листопадові сесії союзної та укр.. В Рад затвердили закони про воззєднання Зах. Укр. з УРСР у складі СРСР.2 серпня 1940 р. рішення ВР СРСР про прийняття Бессарабії та Пн. Буковини до складу СРСР. Таким чином, майже всі укр. етнічні землі були обєднані в єдиній державі. Радянізація. це система заходів, спрямованих на установлення радянської влади, побудову соціального суспільства за економічною та політ моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Основні заходи радянізації: поширення радян. законодавства; уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони і т. ін.); направлення зі сх.. районів великої кількості кадрів (часто російськомовних); націоналізація промислових підприємств; конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам; початок примусової колективізації (весна 1940 р.) заборона всіх політ. партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок; - розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо; українізація освіти, преси; уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування; суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;- командно-адміністративні методи впровадження радянської
політики; нехтування місцевих особливостей та традицій; утиски церкви, особливо греко-католицької; репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони. Результатом політики радянізації стало, з одного боку покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Укр. держави, вступ до загонів оунівців.
56. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни
22 червня 1941 р війська фашистської Нім-ни та її союзників здійснили напад на СРСР. За детально розробленим планом (Барбаросса) Нім-на та її союзники зосередили 190 дивізій чисельністю 5,5 млн. чол.. Їм протистояло угрупування радян. військ, яке налічувало 170 дивізій ї дві бригади ( 2,9 млн. чол..). Німецький план був розрахо?/p>