Державне управління в сфері охорони здоров’я
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
сьмової заяви близьких родичів або задокументованого волевиявлення покійного і відсутності підозри на насильницьку смерть, виходячи з релігійних та інших поважних мотивів, патологоанатомічний розтин може не проводитися.
Порядок проведення патологоанатомічного розтину визначається Міністерством охорони здоровя України.
У разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи та в інших передбачених законодавством випадках на вимогу громадянина проводиться альтернативна медична (медико-соціальна, військово-лікарська) експертиза або патологоанатомічний розтин.
Альтернативна медична експертиза здійснюється фахівцями відповідного профілю і кваліфікації. Громадяни самостійно обирають експертну установу та експертів.
Порядок та умови проведення альтернативної медичної експертизи визначаються Кабінетом Міністрів України.
Висновки
Україна учасник міжнародного співробітництва в галузі охорони здоровя, член Всесвітньої організації охорони здоровя (ВООЗ) та інших міжнародних організацій.
Держава гарантує зазначеним організаціям належні умови діяльності на території України, сприяє розширенню і поглибленню участі України у заходах, що ними проводяться.
Відповідно до своїх міжнародно-правових зобовязань держава бере участь у реалізації міжнародних програм охорони здоровя; здійснює обмін екологічною і медичною інформацією; сприяє професійним та науковим контактам працівників охорони здоровя, обміну прогресивними методами і технологіями, експорту та імпорту медичного обладнання, лікарських препаратів та інших товарів, необхідних для здоровя, діяльності спільних підприємств у галузі охорони здоровя; організує спільну підготовку фахівців, розвиває і підтримує всі інші форми міжнародного співробітництва, що не суперечать міжнародному праву і національному законодавству.
Заклади охорони здоровя, громадяни та їх обєднання мають право відповідно до чинного законодавства самостійно укладати договори (контракти) з іноземними юридичними і фізичними особами на будь-які форми співробітництва, брати участь у діяльності відповідних міжнародних організацій, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.
Неправомірні обмеження міжнародного співробітництва з боку державних органів і посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому порядку, в тому числі і до суду.
Список літератури
1. Коментар до Конституції України. К., 1996.
2. Марчук Е., Селиванов А. Какой быть административной реформе // Голос Украины. 1997. 18 ноября.
3. Ткач Г.Й., Мартьянов І.В. Державна виконавча влада в Україні. // Вісник Львівського університету. 1994. Вип.31.
4. Пастухов В.Б. К вопросу о соотношении власти й управления. // В кн.: Проблеми правоведения. К., 1988.
5. Цветков В.В. Державне управління: Основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). Харків, 1996.
6. Суворов Л.Н., Аверин А. Н. Социальное управление: Опыт философского анализа. М., 1984.
7. Тихомиров Ю.А. Управление делами общества. М., 1984.
8. Фалмер Р.М. Энциклопедия современного управления. В 5-ти частях. М., 1992.
9. Щекин Г.В. Теория социального управления. К., 1996.
10. Державне управління і виконавча влада Аверянов В.Б., Крупчан О. Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. Харків, 1998.
11. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М., 1997.
12. БахрахД.Н. Административная власть как вид государственной впасти // Государство й право. 1992. № 3.
13. Пикулькин А.В. Система государственного управления. - М., 1997.
14. Разделение властей: история й современность. М., 1996.
15. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. - М., 1997.
16. Брзбан Г. Французское административное право. М., 1988.
17. Драго Р. Административная наука. М., 1982.
18. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998.