Дворянська історіографія в Росії у другій половині 18 столітті
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ті іноземних істориків і літописців.
У ідеї про однакову “властивість людського природи” як визначального чинника історичного процесу І. Болтін висуває думку про те, що головний вплив на людей і суспільство має клімат. У звязку зі своїм уявленням про роль клімату в історії окремих людських суспільств І. Болтін висуває поняття “національний характер”, який, на його думку, залежить багато в чому від клімату.
У своїй концепції історичного розвитку І. Болтін захищав кріпосний лад, феодальні порядки, рекрутчину, монархічну форму правління, виправдовував зовнішню завойовну політику Росії, причому говорив, що на відміну від Римської імперії, яка проводила завойовну політику, Росія проводить мирну асиміляцію народів.
Що стосується релігії, то І. Болтін різко критикував католицьку церкву і протиставляв їй церкву православну.
Таким чином, багато в чому ідеї І. Болтіна є оригінальними, але є ідеї взяті із західноєвропейських філософів. В цілому праці М. Щербатова і І. Болтіна є важливим етапом в російській історіографії.
Висновки
Отже, дворянська історіографія в Росії сформувалася у другій половині XVIII ст. Особливо посприяла цьому процесу Катерина II. Крім того, вже без участі Катерини II в цей час починають проникати в Росію буржуазні ідеї та ідеї просвітництва, які не могли не вплинути на розвиток історичної думки в Росії. В противагу буржуазним ідеям дворянські історики висувають тези про вирішальну роль самодержавства в російській історії, про корінну відмінність історичного розвитку Росії і Західної Європи, про неприйнятність для Росії революційного шляху розвитку.
Найбільш запеклими прихильниками перерахованих вище ідей у другій половині XVIII ст. були М. Щербатов та І. Болтін, прозваними “любителями рідної історії”. Їхні оригінальні ідеї навіть сьогодні є цінним уроком для джерелознавця, добірливою інформацією для історика-дослідника. Їхні раціоналістичні тези багато в чому знайшли відображення в дослідженнях відомих російських філософів XIX ст. Н.М. Карамзіна і С.М. Соловйова, які фактично завершили період офіційно-дворянської історіографії і поклали початок нової сторінки в російській історичній науці.
Список літератури:
- Ключевский В.О. Краткое пособие по русской истории. М.,1987. 426 с.
- Соловьев Б.И. Русское дворянство. М.: Полигон, 2003. 302 с.
- Российские историки XVIII ст.: М. Щербатов /
- Российские историки XVIII ст.: И. Болтин /
- Развитие русской историографии в XVIII начале XIX в. /
- Абрамова И.Л. Эпоха Павла I в русской исторической науке /