Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

 

 

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи МТ-08

Молочинська Анна

 

Перевірила:

к.е.н, доцент Л.М.Самосьонок

 

 

Донецьк - 2009

ПЛАН

 

1. Група Світового банку. Мета створення. Діяльність

2. Організації, з яких складається Світовий Банк

2.1 Міжнародний банк реконструкції й розвитку МБРР

2.2. Міжнародна фінансова корпорація МФК

2.3 Міжнародна асоціація розвитку MAP

2.4 Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій БАГІ

2.5 Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів МЦУІС

3. Співпраця України з організаціями Групи Світового банку

Література

1. ГРУПА СВІТОВОГО БАНКУ

 

Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк, що надав у 2002 фінансовому році країнам-клієнтам позики на загальну суму 19,5 млрд дол. США, у цей час здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, роблячи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя й поліпшення життя найбіднішого населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують звязок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку.

Група Світового банку складається з чотирьох основних інститутів Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ); до цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організаційно повязаний із Світовим банком.

 

Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування повязано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із пяти організацій.

Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно звязані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.

Банк використає свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

  1. інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоровя й утворення;
  2. концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до рішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;
  3. зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;
  4. охорона навколишнього середовища;
  5. підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;
  6. підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

Видаючи кредити, проводячи консультації з питань економічної політики й надаючи технічну допомогу, Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії.

У країнах, що розвиваються:

  1. середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років;
  2. число грамотних серед дорослого населення подвоїлося;
  3. загальне число дітей, що навчаються в початковій школі, виросло з 411 до 681 мільйона;
  4. дитяча смертність знизилася на 50 відсотків.

Н?/p>