Греческая колонизация северного Причерноморья
Информация - История
Другие материалы по предмету История
¶ується археологічно, припадає в Ольвії на кінець третьої четверту чвертьVI ст. до Н.Х., при чому ці явища не збігаються з початком “класичної” урбанізації міста : з переходом дор сирцево-камяного будівництва, формування чіткої вуличної мережі. Такого формування Ольвія зазанала лише в першій чверті V ст. до Н.Х.
Це дозволяє вирізнити в історії архаїчної Ольвії той час, коли вона ще не була ані містом, ані державою, а була просто поселенням. Хронологічно він відповідає другій чверті середині третьої чверті VI ст. до Н.Х. Поселення в той час розвивалося на теріторії Верхнього міста. Ця теріторія була забудована землянками та напівземлянками, які нічим не відрізнялися від інших поселень. Агори ще не було, але вже був західний теменос із культами Апполона Лікаря, Афіни та інших божеств. У політичному відношенні Ольвія навряд чи могла являти собою чітко оформлену структуру общинного типу.
Становище у регіоні та в Ольвії круто змінюється наприкінці третьої - в останній чверті VI ст. до Н.Х., коли ольвійське поселення набуває рис, властивих центрам державних полісних організацій, і через те зявляються підстави вважати 30-ті роки VI ст. до Н.Х. часом становлення Ольвійської держави. Одночасно відбувається посилення аграрного освоєння регіону в цілому та узбереж Буго-Дніпровського лиману зокрема. Процес освоєння регіону характеризується поступовістю, малою чисельністю колоністів у кожній групі та великою кількістю груп. Усе це свідчить про стихійність чи, щонайменше, про слабку організацію колонізаційного потоку в останній чверті VI ст. до Н.Х. Тільки наприкінці архаїчного часу зявляєтья певна державна регламентація. Масштаб освоєння як сільських теріторій, так і самої Ольвії в останній чверті VI ст. до Н.Х. свідчить про те, що це реально могло відбуватися тільки завдяки великому припливу поселенців із Греції.
Уже в архаїчний час у Нижньому Побужжі спостерігається певна соціальна та майнова диференціація, про що, зокрема, дізнаємося з листа жителя Березанського поселення вирізьбленного на свинцевій пластині. У листі іде мова про заможнього громадянина Ахіллодора, який мав маєтність та рабів, а також згадуються категорії вільних залежних або напівзалежних осіб. Загалом соціальна структура населення Ольвії була типовою для античного світу.
Побутує думка, що спочатку Ольвіївська держава мала аристократичну форму правління. Про це свідчить наявність тут осіб, яких можна вважати аристократами за їхнім становищем. Це вже згаданий Анаксагор; Археанакс, який присвятив богові статую; Афіномандр; Тихон син Гекатокла, який зробив багаті пожертви для ольвійського теменосу.
Навіть у ці ранні часи багато ольвіополітів володіли писемністю, були знайомі з грецькою літературою, мистецтвом. Це засвідчують епіграфічні памятки різних типів, знайдені у в Нижньому Побужжі. Багато знайдено під час розкопок й інших памяток писемності графіті на посудинах, а також на виробах із кістки та металу. Чи не більшість із них є присвятами різним божествам : вони містять імена богів або окремі літери цих імен. Тут згадуються Апполон, Ахілл, Зевс, Афіна, Гермес, Афродіта та ін.
Упродовж V ст. до Н.Х. торгівля з Грецією здійснювалася в старих напрямах де переважав обмін Хіосом, Самосом, Лесбосом, Клазоменою, Родосом. Із Самосу імпортували олію, смугастий посуд, теракоту, скульптуру, архітектурні деталі. З Клазомени у певній кількості вино та розписний посуд. З Родосу імпортувався розмальований посуд. На початку іонійські міста втрачають свої позиції у звязку з поразкою Іонійського повстання та розгромом Малої Азії. Активізується діяльність Аттіки, особливо Афін. Переважно масу товарів становив парадний посуд. Також знаходять теракоту, ювелірні вироби, скульптуру, зброю. У ІV ст. до Н.Х. поліпшуеться торговля з Афінами, в ОльвіЇ знайдено пєдестал для статуї з імям відомого афінського скульптора Параксителя. Послаблюється контакти з іонійськими центрами. Крім Хіосу продовжується торговля з Родосом (тепер імпортом було вино). Особливо тісними були звязки з Фасосом чи найбільшим центром виноторговлі класичної та ранньоеліністичної Греції. Продукція, що йшла з Ольвії : зерно (Ольвія за свідченням Геродота посередник між скіфами-орачами і материковою Грецією).
Ольвія також активно торгувала з варварами. Характер знахідок і відсутність монет свідчили про те, що в торговлі з місцевим населенням переважав натуральний обмін. Греки одержували за свої вироби переважно продукти сільського господарства та промислів. Найбільш активні торгівельні стосунки припадають на V ст. до Н.Х. при чому спостерігається значне розширення експорту до осілих племен лісостепу. Сюди вивозили амфори, чорнолаковий посуд, прикраси, зброю. У богатих курганних похованнях золоті та срібні прикраси, предмети озброєння, вино в амфорах парадний посуд. Таким чином між Ольвією та скіфами у V ст. до Н.Х. налагоджуються тісні торгівельні стосунки. Посилення відбувається в першій половині V ст. до Н.Х. адже од цього часу Ольвія вже створила економічний потенціал, який дозволив їй почати активний обмін зі скифами, як привізною так і своєю продукцією. У V ст. до Н.Х. Ольвія була великим полісом який вів активну торгівлю з полісами Егейського, Середземного та Чорного морей.
БОСПОР ПОНТІЙСЬКИЙ
Перше грецьке поселення в Північно-Східному Причорноморї яке поглинуло море, заснували вихідці з міста Клазомени, що в Малій Азії, наприкінці VІІ ст. до Н.Х. поблизу м?/p>