Греція, Болгарія, Ватикан
Информация - География
Другие материалы по предмету География
близько 14 млн. осіб).
Болгарія країна рожевих пелюсток
Територія та географічне положення. Республіка Болгарія унітарна держава, що складається з 28 областей і приєднаної до них столиці Софії. Країна розташована в Південно-Східній Європі, у східній частині Балканського півострова. Географічне положення Болгарії характеризується тим, що це балканська, придунайська й причорноморська країна.
Історія, природні умови й особливості сучасного соціально-економічного розвитку Болгарії мають подібні риси із сусідніми країнами Румунією, Туреччиною, Грецією, Македонією і Сербією. Разом із Туреччиною Болгарія утворює своєрідний міст між Європою та Азією.
Природа. На півночі країну омиває Дунай, поруч розташована основна житниця країни Нижньодунайська рівнина, у центральній частині мальовничі гірські пасма зі знаменитою Казанликською долиною, а на півдні Верхньофракійська (Марицька) низовина. Чорне море омиває східну частину країни, де розташовані чудові піщані пляжі.
Основні хребти й рівнини простягаються в широтному напрямку. Гірська система Стара Планина (Балканські гори) ділить країну на дві майже рівні частини, але їх можна легко подолати за допомогою численних перевалів. Найбільш відомим є перевал Шипка (1334 м). На південному заході розташована гірська система Родопи, до якої входять власне Родопи, а також масиви Пірин і Рила з найвищою вершиною горою Мусала (2925 м).
Північна частина країни розташована в межах помірного континентального клімату, а в міру наближення до Чорного моря клімат стає більш мяким, середземноморським. Середня температура січня від -2 С до +2 С (у горах до -10 С), середня температура липня на рівнинній території від +19 С до +25 С. На рівнинах нерідко трапляються посухи, за рік випадає 450-600 мм опадів, а в горах їхня кількість збільшується до 1300 мм, причому значна частина випадає у вигляді снігу.
Найбільші річки Болгарії Дунай, Мариця, а також притоки Дунаю: Іскир, Осим, Янтра. Близько ЗО % площі зайнято лісами. В основному тут ростуть бук і дуб, у Рила-Родопських горах хвойні дерева.
Болгарія бідна на паливні ресурси, тому змушена імпортувати нафту, газ, вугілля. Із мінеральних ресурсів є запаси мідних руд у відрогах Средна-Гори й Стара-Планини, свинцево-цинкових руд у Родопських горах, камяної солі на захід від Варни. У країні багато мінеральних джерел.
Історичний розвиток. У І ст. н.е. територія сучасної Болгарії була завойована Римом, а в 395 р. вона ввійшла до складу Візантійської імперії. Протоболгари народ тюркського походження жили в V ст. у степах Швденно-Східної Європи. У 679 р. вони перетнули Дунай і заснували на землях, відвойованих у Візантії, свою державу, що ввійшла в історію як Перше Болгарське царство. Уже на початку VIII ст. візантійський імператор Юстиніан II визнав незалежність Болгарської держави.
Періодом найважливіших подій у житті країни стали роки правління Бориса І (852889). Саме в цей час був створений словянський алфавіт. Відомо, що проповідники брати Кирило й Мефодій переклали словянською мовою текст Літургії та почали здійснювати у Великій Моравії богослужіння словянською мовою. Вигнані з Моравії учні Мефодія знайшли собі притулок у Болгарії. Тут і був створений новий словянський алфавіт, що згодом дістав назву кирилиці на честь молодшого брата Кирила. Із того часу Болгарія стала колискою словянської писемності, а словянська мова поряд із латинською та грецькою стала третьою найважливішою мовою у Європі.
У 11871396 рр. існувало Друге Болгарське царство. Воно було засноване болгарськими дворянами (болгарами), братами Петром і Асенем І.
У XIV ст. болгари неодноразово воювали з візантійцями, монголо-татарами, греками й угорцями, відстоюючи свою волю. Однак наприкінці XIV ст. країна все-таки була завойована османами. У 1393 р. турецькі війська ввійшли в тодішню столицю Болгарії Тирново, а цар Іван Шишман, що перебував на престолі, був страчений. Так закінчилася 210-літня історія Другого Болгарського царства. Період турецького ярма вважається найпохмурішим у болгарській історії. Захоплення території супроводжувалося релігійним тиском була знищена болгарська патріархія, зруйновані монастирі й культурні памятки. Турецьке ярмо проіснувало майже пять століть, до XIX ст., поки на допомогу повсталим болгарам не прийшли російські війська. З березня 1878 р., згідно із Санстефанським мирним договором, Болгарія стала автономним князівством. ВІД того часу почалася історія Третього, й останнього, болгарського царства. У країні почався розвиток товарного сільського господарства, зявилися великі промислові підприємства. У 1900 р. їхня кількість зросла до 200, а найбільшу роль відігравали легка й харчова індустрія.
У XX ст. Болгарія неодноразово воювала. Під час Другої світової війни уряд вибрав союзником Німеччину надто великою була економічна й політична залежність від цієї держави (на Німеччину припадало 2/3 зовнішньоторговельного обігу). Із закінченням війни завершилася історія останнього Болгарського царства, і у вересні 1946 р. Болгарія була проголошену Народною республікою. Зараз вона є, парламентською республікою.
Із 1 січня 2007 р. Болгарія є членом ЄС.
Населення. Країну населяють в основному болгари (84 %), що належать до південної групи словянських народів. На півдні країни проживають кілька сотень тисяч турок, вони складають близько 10 % жителів країни, ще 5 % цигани. Традиційна релігія православя, однак під ч?/p>