Господарський розвиток Стародавнього Єгипту
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?, а їх боки зорієнтовані за сторонами світу, причому відхилення від півночі не перевищує десятої частки градуса. Щороку будівельні роботи виконували приблизно 100 тис. людей. На них витрачали не тільки/багато будівельних матеріалів, а й коштів. За підрахунками Геродота, будівництво піраміди Хеопса обійшлося в 1600 талантів срібла (віл 40 300 до 60 100 кг). У часи Геродота за талант срібла можна було купити 3000 свиней.
Основним багатством у Єгипті вважалися худоба й домашня птиця, проте культура тваринництва та птахівництва єгиптян була вкрай примітивною. Вони протягом тривалого часу відгодовували на мясо приручених антилоп, газелей, гієн, журавлів, пеліканів, лебедів та ін. З домашньої птиці вирощували гусей і качок, тримали курей. Знали єгиптяни також бджільництво, яке, найімовірніше, саме вони й винайшли. Тримали коней. Уже в І тис. до н.е. єгиптяни почали постачати коней на середньоазіатський ринок. Займалися мисливством і рибальством [3.78].
У цілому сільськогосподарське виробництво Стародавнього Єгипту розвивалося інтенсивним шляхом і повністю залежало від стану іригаційного будівництва в країні. Іригаційне землеробство обєднувало єгиптян у монолітний трудовий колектив під егідою сильної монархії.
Досить широко були розвинуті ремесла. Особливих успіхів єгиптяни досягли в таких ремеслах, як столярство, каменярство, чинбарство, будівництво, суднобудування, гончарство, ткацтво, ювелірна справа тощо. Уже в епоху Стародавнього царства (2800-2250 рр. до н.е.) вони виробляли за допомогою примітивних камяних та мідних інструментів пятишаровий дикт, будували надійні вітрильні та веслові судна з папірусу й деревини, з кедрової смоли виготовляли чудову ароматичну олію, навчилися ливарництва. Далеко за межами країни славилися вироби їхніх ювелірів із золота, срібла та електруму. Вражає майстерність каменярів, які споруджували над внутрішніми галереями й камерами пірамід надміцні перекриття, що надійно витримували колосальний тиск на них, а стіни гробниць і храмів прикрашали філігранними рельєфними зображеннями, використовували так ретельно відшліфовані й припасовані одна до одної багатотонні камяні брили, що між ними не можна просунути навіть кінчик цигаркового паперу. Більше того, єгипетські будівельники пробивали нові тунелі й камери в уже побудованих пірамідах. Приголомшує обсяг робіт, виконаних ними протягом доби Стародавнього царства, який лише на спорудженні пірамід перевищував 12 млн. м.
Пізніше єгиптяни почали освоювати бронзове виробництво, хоча.в добу Середнього царства (2050-1750 рр. до н.е.) ще користувалися переважно камяними та мідними знаряддями праці, навчилися виготовляти скло, досконало освоїли технологію видобутку та обробки золота. Зі зростанням міст почалося будівництво захисних стін і фортифікаційне будівництво. Створили оригінальну архітектуру. Прикладом може слугувати храм Амона у Фівах (Карнаці), прикрашений 134 колонами, розміщеними у 16 рядів. Зал у храмі мав площу 50 тис. кв. м.
Періодом найвищого господарського розквіту країни стала епоха Нового царства (1580-1085 рр. до н.е.). У цей період найшвидше почали розвиватися ремесла. При дворі фараонів, у палацах створювали майстерні, в яких інколи працювало до 150 осіб. Виникли нові методи обробки золота: плетіння золотих ниток, виготовлення золотих ланцюжків, кування та ін. Єгиптяни вже виготовляли дуже тверду бронзу. У середині II тис. до н.е. в Єгипті появилися перші вироби із заліза, проте господарське використання цього металу гальмувалося, бо в країні не було залізної руди. Єгиптяни значно вдосконалювали виробництво скла, ливарництво, суднобудування, досягли справжніх вершин у мистецтві бальзамування. Ще в І тис. до н.е. вони навчилися виробляти з фарфороподібної маси особливий фаянс, який мав великий попит на міжнародному ринку [2.69].
Ремісники використовували промислову сировину Нільської долини. В Єгипет завозили лише дефіцитну промислову деревину (з Нубії та Східного Середземноморя), срібло та олово (для виробництва бронзи).
У Єгипті вперше було розроблено технологію виготовлення матеріалів для письма - папірусу. З цією метою на початку III тис. до н.е. використовували травянисту рослину папірус, стебло якої розрізали на смужки, які накладали одна на одну. Перехрещені шари стискали під пресом, а потім висушували. Як матеріал для письма їх використовували на Близькому Сході і в Європі навіть у середні віки.
3. Розвиток торгівлі
У період Стародавнього царства була примітивна обмінна торгівля. На свої ювелірні вироби, ароматні олії, мед, тканини, алебастровий посуд тощо єгиптяни вимінювали в нубійців бивні слона, хутра, пахощі, ебенове дерево; у жителів екзотичної країни Пунт - миррову смолу, дошки, електрум; у сирійських племен - промислову деревину; у жителів фінікійського міста Бібл, яке поступово стало найважливішим центром єгипетської торгівлі в Азії, - мідь, бронзу, лазурит, коней. Вели обмінну торгівлю з островом Крит. Проте це була торгівля у формі напівторговельних-напіввоєнних експедицій. За придбаний товар вони платили зерном (це було основне мірило вартості), одягом, часом міддю, а наприкінці Середнього царства - також золотом.
Майже увесь період існування Стародавнього Єгипту його економіка залишалася натуральною. Товарного виробництва в країні не було, збували не товар, а надлишок продукції, виготовленої для власних потреб. Забезпеченість країни та її геог?/p>