Господарське право УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вiдповiдальнiстю СФ застосування до правопорушника встановлених законом або договором санкцiй, внаслiдок чого вiн зазнаСФ майнових втрат. Поняття господарсько-правовоСЧ вiдповiдальностi включаСФ в себе i майновi наслiдки застосування санкцiй. В свою чергу, господарсько-правова санкцiя становить собою визначену безпосередньо законом або договором мiру (масштаб, величину) вiдповiдальностi правопорушника. Це гранична величина майново-примусового впливу на правопорушника, який може застосувати до нього кредитор або вiдповiдний орган (суд, арбiтражний суд).
Господарсько-правовi санкцiСЧ у своСЧй сутностi СФ економiчно-юридичними. Тому в законодавствi визначення економiчнi i майновi можуть вживатися як тотожнi.
Види господарсько-правовоСЧ вiдповiдальностi розрiзняються залежно вiд видiв господарських правопорушень i санкцiй, встановлених за цi правопорушення. За цим критерiСФм в теорiСЧ права розрiзняються: 1) вiдшкодування збиткiв; 2) штрафнi санкцiСЧ; 3) оперативно-господарськi санкцiСЧ.
Вiдшкодування_збиткiв як вид вiдповiдальностi рiзнобiчне врегульоване законом. По-перше, визначено юридичнi пiдстави його застосування: "В разi невиконання або неналежного виконання зобовязання боржником вiн зобовязаний вiдшкодувати кредиторовi завданi цим збитки" (ч. 1 ст. 203 Цивiльного кодексу). По-друге, визначено види втрат кредитора, якi визначаються як збитки. Це витрати кредитора; втрата або пошкодження його майна; доходи, якi вiн одержав би, якби зобовязання було виконане боржником (ч. 2 ст. 203 ЦК). Як правило, збитки не СФ майновою санкцiСФю заздалегiдь визначеного розмiру. Саме в цьому полягаСФ унiверсальнiсть СЧхнього застосування. Проте труднощi в обрахуваннi СЧхнього розмiру зумовлюють складнiсть застосування зазначеноСЧ санкцiСЧ. По-третСФ, законодавець застосовуСФ офiцiйне тлумачення збиткiв та певнi способи визначення СЧхнього розмiру.
Вiдшкодування збиткiв застосовуСФться як майнова санкцiя, виходячи з аналiзу вiдповiдних статей Цивiльного кодексу та iнших законодавчих актiв в рiзних вiдносинах, в тому числiзгiдно з договором пiдряду на капiтальне будiвництво вiдповiдальна за невиконання або неналежне виконання обовязкiв сторона сплачуСФ встановлену неустойку (пеню), а також вiдшкодовуСФ збитки в сумi, не покритiй неустойкою (ч. 1 ст. 356 ЦК).
Штрафна господарсько-правова вiдповiдальнiсть вiдрiзняСФться вiд вiдшкодування збиткiв насамперед тим, що вона виконуСФ каральну або диiиплiнуючу функцiю. Господарське законодавство встановлюСФ штрафну вiдповiдальнiсть щодо тих видiв господарських правопорушень, за вчинення яких до субСФктiв господарських вiдносин доцiльно застосовувати штрафнi (каральнi) економiчнi санкцiСЧ. Розмiр цiСФСЧ вiдповiдальностi загалом залежить вiд ступеня серйозностi господарського правопорушення, а не вiд суми завданого кредиторовi збитку. Крiм того, штрафна вiдповiдальнiсть може застосовуватися "понад завданi збитки", якщо законом або договором не визначено iнше.
Штрафна вiдповiдальнiсть застосовуСФться згiдно iз законодавством у виглядi штрафних економiчних санкцiй. Цi санкцiСЧ встановленi, як правило, нормативними актами, що регулюють окремi види господарських вiдносин .
Загальне поняття штрафiв як вiдповiдальностi у господарських вiдносинах визначаСФ законодавець. Згiдно iз ст. 179 Цивiльного кодексу "штрафом визнаСФться визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного виконання зобовязання, зокрема в разi прострочення виконання".
Закон розрiзняСФ три види штрафних економiчних санкцiй:
штраф у власному розумiннi, пеню, неустойку. Всi вони покликанi виконувати штрафну, каральну функцiю, хоча мають i певнi вiдмiнностi.
Розмiр штрафу як економiчноСЧ санкцiСЧ регулюСФться законодавством трьома способами:
штраф у твердiй сумi;
штраф у процентному вiдношеннi до суми всього зобовязання або невиконаноСЧ частини зобовязання;
штраф у кратному розмiрi до вартостi того предмета, який захищаСФться штрафом.
Неустойка СФ рiзновидом штрафноСЧ економiчноСЧ санкцiСЧ, розмiр якоСЧ визначаСФться законом або договором у процентному вiдношеннi до суми невиконаноСЧ частини зобовязання. Неустойка застосовуСФться, як правило, як штрафна санкцiя в разi прострочення виконання майнових зобовязань (поставка, купiвля-продаж, мiна тощо). Розмiр неустойки за прострочення виконання зобовязань загалом не залежить вiд термiну прострочення виконання
Разом з тим законом або договором передбачаються так званi залiковi неустойки (ст. 204 ЦК). Залiкова неустойка маСФ мiiе в тому разi, коли правопорушник вiдшкодовуСФ iншiй сторонi збитки у частинi, не покритiй неустойкою.
Пеня як штрафна економiчна санкцiя застосовуСФться в основному в разi прострочення виконання грошових зобовязань субСФктами господарськоСЧ дiяльностi.
Особливiстю пенi СФ те, що вона встановлюСФться у процентному вiдношеннi до простроченоСЧ суми, причому за кожний день прострочення, доки зобовязання не буде виконане (ст. 214 ЦК). Тобто це санкцiя, розмiр якоСЧ збiльшуСФться залежно вiд продовження правопорушення. Залежнiстю суми пенi вiд кiлькостi днiв (термiну) прострочення виконання вона вiдрiзняСФться вiд неустойки як санкцiСЧ за господарське правопорушення.
Оперативно-господарськi санкцiСЧ - це передбаченi законодавством або договором засоби оперативного впливу на правопорушника, спрямова