Глобалізація як основа транснаціоналізації економіки
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ів через їх недостатню кількість (середній клас, який є на заході головним джерелом акціонерів, в Україні мізерний і складає за деякими оцінками 810% населення), так і зарубіжних акціонерів через труднощі проходження процедури ІРО на світових фондових біржах;
- нестача досвіду управління закордонними підрозділами через особливості функціонування закордонних ринків та відсутність підготовлених для цієї діяльності вітчизняних менеджерів;
- відсутність або невідповідність сучасним вимогам рівня ключових компетенцій, які можна було б запропонувати потенційним споживачам світового ринку;
- недосконалість функціонування вітчизняного ринку, недостатній рівень конкуренції та низький рівень вимог вітчизняних споживачів.
В цих умовах різко зростає відповідальність держави за розробку та впровадження стратегії використання переваг транснаціоналізації через відповідну політику залучення ПІІ. До сьогоднішнього часу така стратегія і політика носять декларативний характер, а інвестиції надходять без регулюючої ролі держави.
5. Висновок
Підводячи підсумок, необхідно відмітити, що з кожним новим переходом глобалізації на більш високий рівень свого розвитку, взаємозалежність розвинених і держав,що розвиваються повинна в кінцевому рахунку привести до нового етапу розвитку світового суспільства. Новий етап розвитку світового суспільства повинен орієнтуватися не на економічні перегони, а на соціально-політичну стабільність.
Сучасні транснаціональні корпорації впливають не тільки на міжнародні відносини, а й на стан міжнародної безпеки, тому що вони сприяють розвитку взаємозалежності різних держав. В умовах соціальної глобалізації агресія країн, повязаних між собою системою транснаціональних компаній по відношенню одна до одної, є неможливою чи принаймні невигідною.
Світові торгівельні звязки під впливом глобалізації поступово ускладнюються, що означає загрозу для України у вирішенні економічних і соціальних проблем.
Глобальні процеси переділу світового ринку зачіпають різні галузі, де домінують ТНК. Крім того, після приєднання України до СОТ, значна частина вітчизняних підприємств зіткнулась з тим, що не готова до зростання конкуренції на внутрішньому ринку з провідними західними компаніями. Щоб взаємодіяти з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, потрібно створювати власні, українські транснаціональні структури, як це зробили раніше Китай, Росія, Індія, Індонезія, Мексика, Венесуела і ін. (не враховуючи промислово розвинені країни, де існують сотні крупних ТНК). Досвід цих держав свідчить, що національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК тільки у випадку, якщо він сам структурується в могутні фінансово-промислові утворення, адекватні міжнародним аналогам і здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.
6. Досвід та проблеми діяльності ТНК в економіці України
Україна, як приймаюча ТНК країна, незважаючи на певні природні переваги, має один із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій серед країн Центральної та Східної Європи, СНД. Найбільше коштів зарубіжні ТНК інвестують у харчову промисловість України, відтак у сільське господарство і в телекомунікації. Ін значними напрямами іноз інвестування є машинобудування, роздрібна торгівля, п-тва громадського харчування, банківський сектор, підприємства легкої промисловості. Визначальна причина вкладення інвестиції в Україну -пошук нових ринків збуту. Більшість іноземних інвесторів приваблює передусім великий внутрішній ринок України (близько 50 млн. споживачів). Наявність дешевої робочої сили є істотним фактором лише для інвесторів-підприємців. Однак найнижчі серед країн Східної Європи витрати на оплату праці часто обертаються її низькою продуктивністю, нестачею капіталу, слабким менеджментом та регуляторними перепонами, що робить собівартість продукції вищою, ніж у сусідніх країнах.Іноз інвестори, як правило, сподіваються на внутр ставку дохідності в межах від 10 до 30%. ТНК, які залучають к-л під менші відсотки, задовольняються ставкою, нижчою за 20%. Тому ТНК можна розглядати як найкращий спосіб залучення довгострокових інвестицій в Україну. Проте процес іноз інвестування в Україні гальмується численними чинниками. Основні серед них: а) нестабільне й надмірне регулювання;б) нечітка правова система;в) мінливість ек-го середовища;г) корупція;ґ) великий податковий тягар;д) проблеми щодо встановлення чітких прав власності;е) низький рівень доходів громадян;є) труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами;ж) мінливість політичного середовища;з) відсутність матеріальної інфраструктури;і) проблеми виходу на внутрішній і зовнішній ринки. Практика свідчить, що пріоритетами державної політики мають бути лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків; зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, мінімізація бюрократичних обмежень і зниження податкових ставок та зменшення кількості податків.В інтересах залучення іноз к-лу Україна має переглянути й окремі положення аграрного права. Іноземні інвестори прагнуть, щоб приватизація не лише створювала інвестиційний і діловий клімат у результаті зростання продуктивності економіки. Більшість з них виступає за приватизацію землі. Україна недоотримує значних інвестицій саме через обмеженість права на купівлю-продаж землі. ТНК почали формуватися і в Україні. Як