Героїчна оборона Севастополя
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?й батареї приблизно дорівнював обєму робіт при будівництві Дніпрогесу. Довкола кожної башти розташовувалися 2 знарядних і 2 зарядних льохи. У кожному розміщувалося 201 знаряд, в зарядному 402 напівзаряди. У підбаштовому приміщенні була рейкова залізниця з ручними вагонетками, в яких боєприпаси доставлялися до заряднику. Підйом боєприпасу, заряджання, наведення здійснювалося за допомогою електроприводів. Розрахунок однієї башти складався з 54 чоловік.
Для зручності управління військами СОР було роздільне на 4 сектори, очолили які дослідні командири дивізій - П.Г.Новіков, І.А.Ласькин, Т.К.Коломієц, В.Ф.Воробйов.
Для руйнування укріплень, що захищають Севастополь з землі, ворог застосував облогову артилерію крупних калібрів. Всього на периметрі в 22 км. було розташовано понад 200 батарей важкої артилерії. Більшість батарей складалися із звичайної польової артилерії крупних калібрів, включаючи важкі гаубиці 210 мм, і важкі гаубиці 300 і 350 мм, що збереглися з часів Першої світової війни. Були також застосовані унікальні надважкі облогові знаряддя:
-6 гаубиць типа Gamma, калібр 420 мм
-3 мортири типа Karl, калібр 600 мм
Самохідна мортира "Карл" (нім. Gert 040, "установка 040") німецька важка самохідна мортира періоду Другої світової війни. Одна з найпотужніших САУ свого періоду. Всього було побудовано 6 мортир. Використовувалися при штурмі фортець і сильно укріплених позицій ворога.Разміри: довжина корпусу 11,37 м, ширина корпусу 3,16 м, висота 4,78 м. Тип броні-стальна.Боєкомплект пушки-4 вистрели,швидкість по шосе 10 км/год.
Найбільш великокаліберною і ваговитою артсистемой всіх часів і народів, такою, що застосовувалася в бойових діях, стала 800-мм експериментальна залізнична установка "Дора",созданная в кінці 1941 року. Ініціатором і гарячим прибічником цієї зброї був сам Гітлер, що обожнював подібні проекти. бойову роботу "Дори" під Севастополем забезпечували майже 5000 чоловік. На думку Гітлера "Дора" повинна була зіграти важливу роль в останньому штурмі російської приморської фортеці. Знаряддя загальною масою більше 1000 тонн було таємно переправлено з Німеччини та секретно розміщено в спеціальній схованці, зроблений у скальній місцевості.
Після провалу спроби опанувати Севастополь одразу німецько-фашистське командування здійснило три наступи на місто: перше почалося 11 листопада 1941 р., друге - 17 грудня 1941 р., третє - 7 червня 1942 р.
2. Перший штурм Севастополя
З 30 жовтня по 11 листопада велися бої на далеких підступах до Севастополя, з 2 листопада почалися атаки зовнішнього рубежу оборони фортеці. Сухопутних частин в місті не залишалося, захист здійснювався силами морської піхоти Чорноморського флоту, береговими батареями, окремими (учбовими, артилерійськими, зенітними) підрозділами при вогневій підтримці кораблів. Правда, і у німців до міста вийшли лише передові загони. Одночасно в місто відходили частини розсіяних радянських військ. Радянське угрупування налічувало спочатку близько 20 тисяч чоловік.
9 10 листопада вермахту вдалося повністю оточити фортецю з землі, проте протягом листопада до своїх пробивалися сили арєргарду, зокрема, частини 184-й стрілецької дивізії НКВС, що прикривала відхід 51-й армії 11 листопада з підходом основного угрупування 11-й армії завязалися сутички по всьому периметру. Протягом 10 днів гітлерівцям вдалося трохи уклинитися в передову смугу оборони після чого в битві настала пауза.
У ті дні героїзм захисників міста був масовим. Єфрейтор Іван Богатирь скосив своїм кулеметом не одну сотню фашистів. Снайпер-інструктор Ной Адамія знищив до 200 гітлерівців. Розвідниця Марія Байда винесла з поля бою сотні поранених бійців і командирів, вивела з оточення поранених воїнів до своїх. І.Богатирю, Н.Адамія, М.Байде було привласнене звання Героя Радянського Союзу. В дні оборони жителі міста проявили ратний і трудовий героїзм. Робітники Морського заводу під обстрілом ворога ремонтували кораблі, створювали бойову техніку вдень і вночі, обладнали два бронепоїзди, побудували і оснастили плавучу батарею N 3, що отримала назву "Не чіпай мене", яка надійно прикривала місто від нальотів фашистської авіації з моря. Німці називали її "Квадрат смерті". У гірських виробленнях (штольнях) на березі Севастопольської бухти були створені підземні спецкомбінати; N 1 - для - для виробництва озброєння і боєприпасів N 2 - по пошиттю білизни, взуття і обмундирування. Тут же, під землею, працювали амбулаторії, їдальня, клуб, школа, дитячі ясла і сад, а згодом - госпіталь, хлібозавод. В дні оборони відважно захищав своє місто гарнізон Севастопольської міліції під керівництвом начальника міського відділу міліції В.І.Бузіна. Велику допомогу надавали севастопольські партизани. Безсмертний подвиг зробив гарнізон дзоту N 11. Червонофлотець комсомолець Іван Голубец ціною власного життя врятував бойові кораблі і їх екіпажі в Стрілецькій бухті. Йому посмертно привласнено звання Героя Радянського Союзу. За подвиги в ті дні звання Героя Радянського Союзу були удостоєні кулеметник Ніна і снайпер Людмила Павличенко. Непохитну мужність і відвагу проявили в дні оборони медичні працівники флоту і міста. За 8 місяців оборони вони врятували життя десяткам тисяч людей, повернули в загони 30927 поранених і 10686 хворих.
7 листопада пять героєв-черноморцев: Ю. Паршин В. Цибулько И. Красносельський Д. Одінцов на чолі з політруком Н.Д. Фільченков ціною власного життя зупинили танки ворога в районі Дуванкоя.
У своїх мемуарах Манш?/p>