Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт

Курсовой проект - География

Другие курсовые по предмету География

ю цих угруповань є суцільний моховий покрив.

По окраїнах дуже обводнених боліт ростуть журавлиново-пухівково-сфагнові угруповання, відмінною особливістю яких є співдомінування в чагарничковому ярусі з проективним покриттям 2050%, у травянистому із загальним покриттям 2045%.

 

 

Висновки

 

Болотами називаються ділянки земної поверхні, які характеризуються надмірною зволоженістю верхніх горизонтів ґрунтів та гірських порід, розвитком своєрідної болотної рослинності та утворенням торфів. Вони здебільшого виникають на місці озер, в заплавах рік та струмків, приморських низовинах, лісових та лугових сильно зволожених западинах.

Лісові та лугові болота утворюються в межах понижених ділянок посеред лісу або лугу внаслідок постійного перезволоження ґрунту. Причиною утворення таких боліт є вимивання (вилуговування) надлишковою водою речовин, які сприяють нормальному розвитку рослинності та їхнього відмирання. На зміну деревній рослинності в лісі та травяній на лугах приходять менш вимогливі до мінеральних солей мохи зелений та сфагновий. Мохова дернина насичена водою, перекриває доступ кисню до рослин, які розкладаються, що сприяє торфоутворенню і заболочена ділянка таким чином перетворюється на болото.

Залежно від умов утворення та розташування виділяються наступні типи боліт: верхові, низовинні, проміжні та приморські.

Верхові болота утворюються на низьких сідлоподібних вододілах, поверхнях річкових терас і пологих схилах незначних підвищень в рельєфі. Живляться вони атмосферними опадами і характеризуються бідною рослинністю, серед якої переважає сфагновий мох. Останній швидше розвивається в середній частині болота, що надає його поверхні опуклої форми. Мох швидко заростає деревною рослинністю (сосною, модриною), а також вереском, журавлиною, чорницею.

Низовинні болота приурочені до улоговино-подібних форм рельєфу і, здебільшого, утворюються на місці озер. Джерелом їхнього живлення є підземні води та води наземного стоку. Комплекс рослинності в них значно різноманітніший у порівнянні з верховими болотами. Тут ростуть зелений мох, осока, очерет, а з дерев найпоширеніші вільха та береза.

Проміжні болота живляться атмосферними опадами і підземними водами. У рельєфі вони займають проміжне положення між верховими та низинними.

Приморські болота поширені в межах приморських зон з вологим кліматом, де займають значні за розміром території. Головним джерелом їх живлення є атмосферні опади, а також води припливу. Рослинність різноманітна, здебільшого деревна, але з корінням, пристосованим до тривалого перебування під водою. В тропічних областях такі болота заростають манграми деревами з корінням, яке виходить на поверхню.

Геологічна діяльність боліт зводиться здебільшого до утворення торфів.

 

Список використаних джерел

 

  1. АлекинО.А., ЛяхинЮ.И.Химия океана. Л.: Гидрометеоиздат, 1984.
  2. БогословскийБ.Б.Озероведение. М.: Изд-во МГУ, 1963.
  3. БогословскийБ.Б., СамохинА.А., СоколовД.П.Общая гидрология. Л.: Гидрометеоиздат. 1984.
  4. ВажноеА.Н.Гидрология рек. М.: Изд-во МГУ, 1976.
  5. Водные ресурсы и водный баланс территории Советского Союза. Л.: Гидрометеоиздат, 1967.
  6. ДавыдовЛ.К., ДмитриеваА.А., КонкинаН.Г.Общая гидрология. Л.: Гидрометеоиздат, 1973.
  7. ДобровольскийА.Д., ЗалогинБ.С.Моря СССР. М.: Высшая школа, 1982.
  8. Загальна гідрологія. / За ред. С.М.Лисогора. К.: Фітосоціоцентр, 2000. 264с.
  9. КуковЛ.А.Общая океанология. Л.: Гидрометеоиздат, 1976.
  10. КацЯ.Л.Болота Земного шара. М.: Наука. 1971.
  11. ЛевковскийС.С.Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. Киев: Вища школа, 1979.
  12. МаккавеевН.И.Русло реки и эрозия в ее бассейне. М.: Изд-во АН СССР. 1955.
  13. МаккавеевН.И., ЧаловР.С.Русловые процессы. М.: Изд-во МГУ, 1986.
  14. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли. Л.: Гидрометеоиздат, 1974.
  15. МихайловВ.П., ДобровольскийА.Д.Общая гидрология. М.Высшая школа, 1991.
  16. ОвчинниковА.М.Общая гидрогеология. М.: Госнаучтехиздат, 1955.
  17. Основи загальної гідрології /За ред. С.С. Левківського. Київ: Вища школа, 1975.
  18. ОбодовськийО.Г. Руслові процеси. К.: ВЦ Київський університет, 1998.
  19. ПелешенкоВ.І., Хільчевський В.К.Загальна гідрохімія. Київ: Либідь, 1997.
  20. РоманенкоВ.Д.Основи гідроекології К.: Обереги, 2001. 728с.
  21. РуденкоФ.А., ПоповО.Є. Гідрогеологія. Кию: Вид-во Київського ун-ту, 1959.
  22. Справочник по водним ресурсам / Под ред. Б.И.Стрельца. Киев: Урожай, 1987.
  23. ЧаловР.С.Географические особенности русловых процессов. М.: изд-во МГУ. 1979.
  24. ЧеботаревА.И.Общая гидрология. Л.: Гидрометеоиздат, 1975.