Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?зняти кiлька класифiкацiй видiв виборiв.
За територiальною ознакою вибори бувають:
1) загальнонацiональнi (загальнодержавнi), якi здiйснюються на територiСЧ всiСФСЧ краСЧни: вибори до ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, вибори Президента УкраСЧни;
2) мiiевi (iнодi СЧх називають локальними, комунальними, адмiнiстративними): вибори до представницьких органiв мiiевого самоврядування (сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах, районних, обласних рад та сiльських, селищних, мiських голiв).
За обСФктом, що передбачаСФ органи або посади, до яких входять або на якi обираються представники народу, вибори можна класифiкувати як:
1) вибори парламенту вибори до ВерховноСЧ Ради УкраСЧни;
2) вибори на посаду Президента УкраСЧни;
3) вибори представницького органу територiальноСЧ автономiСЧ вибори ВерховноСЧ Ради АвтономноСЧ Республiки Крим;
4) вибори представницьких органiв самоврядування мiських, сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах, районних, обласних рад;
5) вибори на посади сiльських, селищних, мiських голiв.
За часом проведення вибори подiляють на:
1) черговi. Вибори, що проводяться в перiод закiнчення строку повноважень (легiслатури), передбаченого КонституцiСФю i законами УкраСЧни для функцiонування певного виду виборного органу або посади;
2) позачерговi або достроковi. Вибори, що проводяться в разi дострокового припинення строку повноважень, передбаченого КонституцiСФю УкраСЧни i законами УкраСЧни для функцiонування певного виду виборчого органу або посади;
3) повторнi. Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузi визнанi недiйсними або такими, що не вiдбулися;
5) вибори, що проводяться в разi утворення новоСЧ адмiнiстративно-територiальноСЧ одиницi.
За кiлькiсною ознакою участi виборцiв вибори бувають.
1) загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь всi виборцi держави;
2) частковими (додатковими), коли поповнюСФться склад ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, мiiевих рад в разi дострокового вибуття деяких депутатiв, або визнання виборiв недiйсними.
З огляду на правовi наслiдки вибори подiляють на:
1) дiйснi це вибори, проведенi у порядку, визначеному КонституцiСФю УкраСЧни i вiдповiдному виборчому законi;
2) недiйснi вибори, в ходi яких мали мiiе порушення виборчого законодавства, якi вплинули на пiдсумки виборiв.
За порядком визначення результатiв виборiв розрiзняють такi виборчi системи:
1) мажоритарна;
2) пропорцiйна;
3) змiшана.
3.1 Мажоритарна система СФ найстарiшою серед виборчих систем. Назва СЧСЧ походить вiд французького majorite, що означаСФ "бiльшiсть". Мажоритарною вважаСФться система визначення результатiв виборiв, завдяки якiй депутатськi мандати (один або кiлька) вiд округу одержують тiльки тi кандидати, якi отримали встановлену законом бiльшiсть голосiв, а усi iншi кандидати вважаються не обраними.
Залежно вiд того, як визначаСФться бiльшiсть голосiв, необхiдна для обрання кандидата, розрiзняють:
1) мажоритарну систему вiдносноСЧ бiльшостi;
2) мажоритарну систему абсолютноСЧ бiльшостi;
3) мажоритарну систему квалiфiкованоСЧ бiльшостi.
Мажоритарна система вiдносноСЧ бiльшостi (або простоСЧ бiльшостi, або "перший обираСФться на посаду") СФ найпростiшою рiзновиднiстю мажоритарноСЧ системи. За умов СЧСЧ запровадження обраним вважаСФться кандидат, який отримав найбiльшу кiлькiсть голосiв виборцiв. Ця система досить результативна.
Недолiком мажоритарноСЧ системи вiдносноСЧ бiльшостi СФ те, що вона не даСФ можливостi враховувати iнтереси всiх виборцiв округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншiстю виборцiв, хоча i вiдносною СЧх бiльшiстю на момент голосування, за таких умов голоси виборцiв, що голосували проти обраного кандидата, пропадають. Ця система також фактично анулюСФ середнi i малi партiСЧ.
На противагу означенiй мажоритарна система абсолютноСЧ бiльшостi для обрання кандидата вимагаСФ зiбрати бiльше половини голосiв виборцiв, тобто дiСФ формула 50 % + 1 голос.
Перевага означеноСЧ системи вона враховуСФ iнтереси бiльшостi виборцiв, хоча голоси виборцiв, поданих проти, знову ж втрачаються. Недолiком системи СФ СЧСЧ не результативнiсть. Голосування за цiСФю системою передбачаСФ, як правило, повторне голосування або повторнi вибори.
Мажоритарна система квалiфiкованоСЧ бiльшостi передбачаСФ, що обраним вважаСФться кандидат (або список кандидатiв), якi отримали певну, квалiфiковану бiльшiсть голосiв виборцiв. Квалiфiкована бiльшiсть встановлюСФться законодавством i, як правило, перевищуСФ бiльшiсть абсолютну.
3.2 Другим видом виборчих систем СФ пропорцiйна система.
При пропорцiйнiй системi депутатськi мандати розподiляються мiж партiями пропорцiйно кiлькостi голосiв виборцiв, зiбраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуваннi цiСФСЧ системи округи завжди багатомандатнi.
За впливом виборцiв на розташування кандидатiв у списку для голосування розрiзняють наступнi види пропорцiйноСЧ системи:
1) з жорсткими списками;
2) з преференцiями;
3) з напiвжорсткими списками.
При застосуваннi жорстких спискiв виборець голосуСФ за список партiСЧ, що вiн обираСФ, в цiлому. У виборчому бюлетенi вказуються тiльки назви, емблеми партiй, iнодi певна кiлькiсть п?/p>