Вугільне паливо в доменній печі
Информация - Физика
Другие материалы по предмету Физика
Зміст
Вступ
1. Літературний огляд
1.1 Технологія доменної плавки із застосуванням пиловугільного палива
1.2 Зміна рівня використання відновлюваної енергії горнових газів і ступеня прямого відновлення оксиду заліза
1.3 Норми компенсації при вдуванні в сурму пиловугільного палива
1.4 Особливості теплового режиму доменної печі при вдуванні в сурму додаткового палива
1.5 Зміна окислювальної здатності фурмених зон
1.6 Особливості процесу десульфурації чавуну
1.7 Регулювання теплового режиму доменної плавки за допомогою ПВП
1.8 Технологія доменної плавки при вдуванні ПВП
2. Методика виконання технологічних розрахунків
3. Графічний аналіз використання ПВП на основні технологічні показники доменної плавки
Висновки
Вступ
За економічних умов, які склалися сьогодні в Україні, необхідна модернізація однієї з бюджетоутворюючих галузей господарства - металургії. Особливої уваги заслуговує оптимізація доменного процесу, яка викликана дефіцитом сировини для отримання достатньої кількості коксу, великою ціною існуючих інших замінників.
Вважається доцільним, для інтенсифікації доменного процесу, використання пиловугільного палива (ПВП) як часткова заміну коксу.
Максимальне зниження витрати коксу спостерігається при застосуванні вугілля з максимальним змістом вуглецю і мінімальним змістом золи (рис.1).
Так, в США обробка результатів експериментів, проведених на промисловій печі, дозволила отримати залежність коефіцієнта заміни коксу К3 від зольності вживаного вугілля (1):
K3= 1,48-0,66(Аy/Ak) (1)
де Аy і Ak зольність ПВП і коксу.
1. Літературний огляд
1.1 Технологія доменної плавки із застосуванням пиловугільного палива
Затяжний період промислового освоєння технології доменної плавки із застосуванням пилевугільного палива можна пояснити необхідністю розробки складного і коштовного устаткування для обробки і вдування палива. Отже, в цьому випадку необхідна теоретична температура горіння визначається зміною тепловмісту шихти, що поступає в нижню зону теплообміну, яка визначається зміною ступеню прямого відновлення окислу заліза. Рівняння (1.1.1) можна виразити з урахуванням ступеня прямого відновлення:
При вдуванні в горн пиловугільного палива, близького по хімічному складу до коксу, рівень необхідних теоретичних температур визначається зміною ступеню прямого відновлення оксиду заліза. За інших рівних умов зниження ступеня на 1% визначає зниження необхідної теоретичної температури горіння на 15-25С. При вдуванні худого вугілля необхідна температура горіння знижується на 20С на кожних 100кг пилевугільного палива, введеного на 1т чавуну. Відносно малий темп зміни необхідної теоретичної температури пояснюється значним скороченням витрат природного газу, розрахованим виходячи з умови збереження на початковому рівні приходу водню на одиницю шихти, зниженням витрати дуття і виходу горнових газів на одиницю чавуну внаслідок приходу з летючими вугілля кисню, яке заміняє частину водню дуття.
Зниження теоретичної температури при вдуванні довгополумяного вугілля менше, ніж при вдуванні худого вугілля або антрацитів, що пояснюється підвищеним виходом летючих і великим скороченням витрати природного газу. За сприятливих умов плавки (зниження rd, на 2-4% на кожних 100кг вугільного пилу на 1т чавуну) необхідна і теоретична температури горіння трохи розрізняються . Таким чином, як і при вдуванні природного газу, вдування в фурму пиловугільного палива супроводжується зниженням необхідної теоретичної температури, причому тим більш значним, ніж значніше зниження ступеня rd. Ця обставина визначає наявність мінімальної різниці між теоретичною і необхідною температурами горіння. Отже, при вдуванні вугілля з високим вмістом вуглецю додаткова компенсація впливу палива не є обовязковою або може бути мінімальною.
При вдуванні пиловугільного палива повна і надмірна компенсація впливу добавки, що охолоджує, за рахунок зміни температурно-дуттєвого режиму так само ефективна і економічна, як і при вдуванні інших палив.
Підвищення теоретичної температури горіння, в першу чергу за рахунок підвищення температури дуття і скорочення його вологості, сприятиме внесенню до горну додаткового фізичного тепла, поліпшенню умов нагріву шихти, використанню відновної енергії газу і, кінець кінцем, підвищенню ефективності застосування пиловугільного палива.
Витрата природного газу є основним параметром, скорочуючи який можна забезпечити необхідний рівень теоретичної температури горіння при вдуванні в горн значної кількості пиловугільного палива.
У конкретних технологічних умовах необхідний рівень теоретичних температур горіння визначається, перш за все, виходом горнових газів і ступенем завершеності теплообміну на межі проміжної і нижньої зон теплообміну.
Збагачення дуття киснем визначає значне скорочення виходу фурмових газів і підвищення теоретичної температури.
Можна зробити висновок про те, що збереження або поліпшення основних технологічних умов плавки при застосуванні комбінованого дуття може бути забезпечене за умови збереження або зменшення загального на 1 т чавуну виходу горнових газів і збереження або підвищення теоретичної температури горіння.
1.2 Зміна рівня використання відновлюваної енергії горнових газів і ступеня прямого відновлення оксиду заліза
Розвиток реакцій відно