Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
?ворюються. Відомо, що надмірна концентрація кисню може бути навіть летальною.
Від концентрації кисню у воді залежить життєдіяльність риб. При зниженні його нижче певних меж падає інтенсивність живлення і використовування їжі на росту, внаслідок чого сповільнюється росту риб. Так, при зменшенні змісту кисню до 4550% насичення у памолоді коропа споживання їжі знижується майже в 2 рази, а її засвоюваність падає на 4050%, що приводить до зниження швидкості росту більш ніж в 2 рази. У канального сома при зниженні змісту кисню до 36% насичення швидкість росту зменшується в 2,5 рази. В умовах інтенсивного рибницького господарства у багатьох видів вирощуваних риб зниження швидкості росту наступає при зменшенні змісту кисню від 40 до 65%.
При недоліку кисню у воді знижується стійкість риб до несприятливих чинників зовнішнього середовища, зокрема до промисловим і побутовим забрудненням. Низький зміст кисню обумовлює несприятливі зоогігіенічні умови у водоймищі; внаслідок чого створюються передумови до накопичення органічних речовин і розмноження сапрофітної мікрофлори, яка може негативно діяти на риб. Тривале перебування у воді з недостатнім змістом кисню знижує активність риб, різко знижує стійкість до збудників хвороб.
5. Вуглекислий газ
Вуглекислий газ має важливе значення в житті гідробіонтів. Вміст його в атмосфері в середньому складає 0,33%. При зіткненні з водою СО2 частково розчиняється і піддається гідролізу:
СО2 + Н2О = Н2СО3.
У хімічну реакцію з водою вступає лише незначна частина СО2, решта його кількості знаходиться у вільному вигляді ж. Наявність у воді вугільної кислоти сприяє розчиненню карбонату кальцію і перекладу його в гідрокарбонат, що володіє більшою розчинністю, ніж карбонат кальцію.
СаСО3 + Н2СО3 = Са (НСО3) 2.
Унаслідок розчинення вуглекислих солей вода збагатить карбонатами і бікарбонатами. Таким чином, в природних водах вуглекислота міститься: у вільному стані у вигляді газу, розчиненого у воді двоокисі вуглецю; у вигляді іонів НСО3 гідрокарбонат-іонів; у вигляді іонів СО3~ карбонат-іонів. Всі ці форми знаходяться в рухомій хімічній рівновазі.
У водоймищах основним джерелом СО2 є бактерійне окислення органічних речовин, а також дихання водних організмів. Біопродуктивність водоймищ певною мірою визначається наявністю двоокису вуглецю. Вуглецеве живлення водоростей, як і вищої водної рослинності, є основою їх існування і визначає можливість їх інтенсивного розвитку. У великій концентрації вуглекислий газ отруйний для тварин, і з цієї причини водоймища, пересичені вуглекислотою, позбавлені життю.
Негативний вплив високої концентрації вуглекислоти на життєдіяльність риб полягає у тому, що риби, знаходячись в пригноблюваному стані, гірше використовують кисень, розчинений у воді. При цьому значення має не просто абсолютний вміст у воді кисню і вуглекислоти, а співвідношення їх. Для коропа наприклад, співвідношення О2 і СО2, що наближається до 0,02 є небезпечним. При низькому вмісті кисню і несприятливому співвідношенні О2 і СО2 риба значно гірше використовує корм. Критична концентрація вуглекислого газу для різних видів риб неоднакова.
6. Водневий показник (рН)
Водневий показник (рН) є одним з важливих чинників середовища. Найбільш сприятливе для більшості риб значення рН, близьке до нейтрального. При значних зрушеннях в кислу і лужну сторону зростає кисневий поріг, ослабляється інтенсивність дихання. Можливі межі рН, в яких можуть жити прісноводі риби, за інших рівних умов залежать від видової приналежності. Найбільш витривалі карась і короп, щука переносить коливання рН в межах 4,8…8,0; форель 4,5…9,5; короп 4,3… 10,8.
Сольовий склад виконує важливу роль в житті гідробіонтів. При цьому має значення як сумарну кількість розчинених у воді мінеральних солей, або солоність, так і іонний склад води. По загальній кількості розчинених речовин природні води умовно підрозділяють на 3 групи прісні, солоноваті і солоні. До групи прісних входять води що містять до 1 г/л, солонуватих 1… 15 г./л і в групу солоних 15…40 г./л мінеральних розчинених речовин. У рибницьких господарствах якість води оцінюють і по загальній жорсткості.
Чим більше солі розчинено у воді, тим вище в ній осмотичний тиск, до якого чутливі гідробіонти. Володіючи певним сольовим складом, організми повинні підтримувати його постійність. Для цього у них існують різні механізми, які не тільки підтримують деяку різницю концентрації солей в середовищі і тілі, але і забезпечують стабільність концентрації в організмі окремих іонів і їх співвідношення. У мінеральному живленні риб істотну роль може виконувати захоплення різних іонів клітинами поверхні тіла, наприклад зєднання сірки, фосфору і інших мінеральних елементів.
7. Біогенні елементи
Особливе значення для живлення фітопланктону і вищої водної рослинності мають біогенні елементи азот, фосфор, кремній, залізо і ін. На тваринні організми істотно впливає вміст у воді мікроелементів кобальту, нікелю, марганцю, міді, цинку, стронцію і ін. Недолік або їх надлишок приводить до патології в розвитку, отруєнь і нерідко загибелі. Джерелом надходження мікроелементів в рибу є вода, рослинність, природний і штучний корми.
8. Органічна речовина
Органічна речовина присутня у воді в розчиненому і зваженому вигляді. Її підрозділяють на автохтонну і аллохтонну. Запаси автохтонних речовин поповн?/p>