Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
бути як повне або часткове зменшення суми податкових зобовязань платника, так і поліпшення фінансових показників його діяльності без зміни суми податку (збору), яка підлягає сплаті в бюджет.
Податкові пільги є одним із найбільш поширених механізмів сучасного податкового регулювання. Характерними рисами цих пільг є:
- обмежена сфера застосування. Податкова пільга являє собою один з елементів податку як економічної категорії. Кожна з податкових пільг жорстко привязана до відповідного податку, і сфера її застосування обмежується винятково тим податком чи збором, у механізм якого вона вбудована;
- стимулююча спрямованість. На відміну від інших локальних механізмів податкового регулювання, податкові пільги спрямовані винятково на стимулювання платників шляхом зменшення їхніх податкових зобовязань або створення інших, більш привілейованих порівняно з іншими платниками, умов оподаткування;
- екстериторіальність. Застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони застосовуються на тій території, на якій стягується відповідний податок (на території всієї держави для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно-територіальної одиниці для місцевих податків і зборів);
- мобільність. Податкові пільги дозволяють оперативно корегувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючий податковий механізм тактичного характеру.
Різноманіття цілей державної податкової політики та шляхів їх досягнення є передумовою різноманіття податкових пільг, які мають різний характер і різні форми прояву. Механізм застосування кожної окремої пільги залежить від виду самої пільги. Класифікація податкових пільг наведена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 Класифікація податкових пільг
Класифікаційна ознакаВиди податкових пільг12За характером цілей державної податкової політикисоціальніекономічніЗа призначеннямстимулюючіпідтримуючі (протекціоністські)За цільовим використанням вивільнених коштівцільовінецільовіЗа субєктом впливуспрямовані на кінцевого споживача (стимулювання споживання)спрямовані на субєкта господарювання, який не є кінцевим споживачем (стимулювання виробництва та розподілу)За періодом діїпільги, період застосування яких не визначенийтимчасові пільгиЗа компетенцією встановлення та масштабу застосуваннязагальнодержавніпільги, встановлені органами місцевого самоврядуванняЗа елементами податку (за формою надання)звільнення від оподаткування окремих категорій платників податківзменшення обєкта оподаткуваннязменшення (обмеження) бази оподаткуваннязменшення податкових ставокзастосування спеціальних методів податкового облікузбільшення податкового (звітного) періодузменшення суми податку, яка підлягає сплаті до бюджетурозстрочення та відстрочення сплати податкових зобовязань
За характером цілей податкової політики держави податкові пільги поділяються на дві групи: соціальні й економічні.
Соціальні пільги спрямовані на податкове стимулювання досягнення соціальних цілей. До них, зокрема, належать пільги, надані окремим соціально незахищеним групам громадян: застосування податкової соціальної пільги; пільга у вигляді звільнення від зборів на обовязкове державне пенсійне страхування операцій з продажу обручок та квартир, які купуються вперше. До пільг соціального характеру можуть бути віднесені також пільги з податку на прибуток та з ПДВ, надані підприємствам громадських організацій інвалідів; пільги, надані роботодавцям та застрахованим працівникам за договорами довгострокового страхування життя й недержавного пенсійного забезпечення; звільнення від ПДВ операцій постачання соціально значимих товарів і послуг (вітчизняних продуктів дитячого харчування; товарів спеціального призначення для інвалідів, лікарських засобів і т. д.
До пільг економічного характеру належать локальні механізми податкового регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей економічного характеру. До цієї групи включаються будь-які пільги, спрямовані на стимулювання розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, інновацій, поліпшення використання ресурсів і т. ін.
За критерієм призначення всі податкові пільги можуть бути класифіковані на дві групи: стимулюючі та підтримуючі.
Стимулюючі пільги мають метою заохочення дій платників, які спрямовані на вирішення загальнодержавних завдань. Так, зокрема, такими податковими пільгами можуть бути: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів чи майна, які передаються у бюджети або неприбуткові організації на охорону культурної спадщини.
Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового тягаря для окремих груп платників податків, що має забезпечити більш сприятливі (порівняно з іншими платниками) умови оподаткування для підтримки певного рівня конкурентоспроможності таких платників (якщо мова йде про субєктів підприємницької діяльності) або мінімального рівня чистого доходу (для громадян). Такі пільги звичайно надаються соціально незахищеним платникам фізичним особам або субєктам господарювання нерентабельних чи низькорентабельних галузей з метою захисту їх від більш конкурентоспроможних закордонних виробників.
З погляду цільового використання коштів, які залишаються у підприємства в результаті застосування податк?/p>