Вплив грошової оцінки на ринок земель у м. Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
? додаткової кiлькостi вiдповiдних послуг (за рахунок близъкостi до основних маршрутiв пересування великих потокiв людей, добрi рекреацiйнi властивостi й добрий стан довкiлля тощо) є прикладами диференцiальної ренти.
Iснує ще й абсолютна рента, яка є кiлькiсною мiрою переваги певного виду цiльового використання земель незалежно вiд конкретного мiсця розташування i взаємозвязана iз структурою собiвартостi вiлповiдної для цього виду цiльового використання галузi економiки.
Зрозумiло, що при взаємодii у середовищi й залежно вiд впливу зовнiшнiх факторів виникають певнi просторовi, економiчнi, соцiально-психологiчнi та екологiчнi ефекти, результатом для яких є динамiчна картина розмiщення домогосподарств, бiзнесу та iнших суспiльно-економiчних iнституцiй, i ця картина є основою попиту на вiдповiдний вид нерухомих будiвель та вiльних територiй. У разi їхнього дефiциту на ринку, що значною мiрою залежить вiд дiй субєктiв, що розпоряджаються земельними ресурсами (тобто землевласникiв) i встановлюють правила, якi регулюють та/чи обмежують правовий режим землекористування й порядок набутгя прав щодо розпорядження та користування землею (повноважна влада), попит i пропозицiя змiнюються, iндикатором чого стає змiна цiн на ринку.
Таким чином, важлива роль мiсцевої та законодавчої гiлок влади у формуваннi й стимулюваннi розвитку ринку земель с очевидною, i вона має набувати форми цiлiсної земельної полiтики. В сучасному розумiннi ця полiтика з боку Києвської мiської влади повинна мати чiтко окресленi юридичну, мiстобудiвну та iнформацiйну складовi.
У результатi аналiзу iснуючого становища на ринку мiських земель у м. Києвi, як i в Українi у цiлому, огляду зарубіжної практики можна видiлити ряд аспектiв сучасного стану проблема вивчення ринку земель:
- економiчний;
- мiстобудiвний;
- iнформацiйний.
Економічний аспект. Ринкове цiноутворення має, насамперед, важливе регулювальне значення в формуваннi урбанiзованого життєвого середовища. З погляду загальних засад сучасної економiчної теорii, цiна вiддзеркалює факт рiвноваги попиту та пропозиції.
Питання пропозиції, попиту та рiвноваги земельного ринку неоднозначне. Формальна урбанiстична економiчна теорiя оперує економетричними моделями функцiонування ринку, але вони у практицi є недостатнiми для адекватного опису мiського середовища, i, що важливiше з практичного погляду, не мiстить алгоритму достовiрного прогнозування ринку.
Пропозицiя земельнах дiлянок завжди обмежена й нееластична, якщо не брати до уваги змiни територiалъних меж мiста за рахунок експансії/поглинання нових територiй, якi оточують аграрнi землi, або масового знесення забудови i перепрофiлювання iснуючих великих землеволодiнь, що буває дуже рiдко.
Якщо загальна пропозицiя земельних дiлянок статична, то доступна є динамiчною в результатi змiн iнтевсивностi використання земельних ресурсiв, полiтики планування територiй, яка може забороняти чи дозволяти їхнiй розвиток, виникнення або зникневня фiзичних обмежень. Доступна пропозицiя може коливатися також завдяки змiнам технологiй (наприклад, досягнення висотного будiвництва) та полiтицi землевласникiв, що утримують належнi їм дiлянки вiд забудови з рiзних причин (зокрема, спекулятивних).
Попит на земельнi дiлянки функцiя прибутковостi чи корисностi землi для iснуючих або потенцiйних споживачiв. Унаслiдок досить консервативної природи доступна пропозицiя земельних дiлянок реагує дуже мляво на коливання попиту. Таким чином, попит є тим, що реально визначає цiну землi в мiстi.
На окрему увагу заслуговують також певнi культурно-соцiальнi стереотипи суспiльства щодо земельної власностi: престижнiсть землеволодiння, наявнiсть "власного кутка" як реалiзацiя певно незалежностi, маргiналiзм та iншi фактори, якi стримують власникiв вiд продажу землi.
Певна економiчна полiтика влади (наприклад, надання економiчних преференцiй i пiльг окремим галузям, включаючи пiльги щодо створення "доступного" житла пiд гаслом полiтики соцiального захисту, або ж асиметричне стимулювання капiталовкладень у житловому будiвництвi, зокрема шляхом звiльнення вiд податку на додану вартiсть, завдяки чому можуть змiнюватися поточнi доходи та витрати мiсцевих бюджетiв) може великою мiрою впливати на поточний стан ринку. З системного погляду будiвельний бум здатний створювати позитивний зворотний звязок, який призводить до вiдомого за кордоном явища стихiйного розростання мiст i неконтрольовано регiональної урбанiзацiї за рахунок рiзкого пiдвищення цiн на землю та нерухомiсть, що стають привабливим сигналом для вкладання капiталiв у спекулятивний актив, допоки погiршення умов доступу не стабiлiзує цiн.
Виходячи iз стратегiчних прiоритетiв розвитку мiста, мiська влада може й повинна цiлеспрямовано впливати як на якiсний склад пропозицiї на земельному ринку, так i стимулювати економiчними методами формування сприятливого урбанiзованого житгєвого середовища.
Мiстобудiвний аспект. Мiсцева влада, яка здiйснює надання, вилучення (викуп), а останнiм часом i продаж земельних дiлянок, несе вiдповiдальнiсть за комплексний розвиток територiї в межах своєї юрисдикцiї, здiйснюючи встановленi чинним законодавством повноваження. З цього погляду, оскiльки розглянутий вище механiзм функцiонування земельного ринку, передусiм, залежить вiд пропозицii дiлянок за кiлькiстю та видом використання, на нинiшньому етапi становления ринку земель iснують двi головнi протилежнi за змiстом загрози.
Перша загроза повязана iз втратою нормативно складової мiстобудiвного регулюв?/p>