Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?ьке Хімволокно", ТОВ "Чернігіввовна плюс", очисні споруди КП "Чернігівводоканал", міське звалище твердих побутових відходів) [9].
В результаті виробничої діяльності на підприємствах і в організаціях області у 2007 році утворилося 96038,9 тонни токсичних відходів, з них 7168,1 тонни токсичних відходів знешкоджено та 316,9 тонни використано для потреб виробництва. Більше всього відходів утворюється в м. Чернігові 81359,8 тонни - біля 85 % від загальної кількості.
На 01.01.2008 року токсичних промислових відходів в області накопичилось близько 2047504,6 тонни.
Значна частина токсичних відходів накопичується на території гідприємств області, крім м. Чернігова, підприємства якого вивозили їх в ставки-накопичувачі (Масани). Дані про кількість рідких токсичних відходів наведені в табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Кількість рідких токсичній: відходів, розміщених в ставках-накопичувачах (с. Масани) у 2007 році
Назва підприємства
Розміщено, т
ВАТ "ЧеЗаРа"
898,5
ВАТ "Чернігівавтодеталь"
552,5
ВАТ "Чернігівське Хімволокно"
445,0
ПБП „Вімал"
80,5
ВАТ „Чернігівський річковий порт"
38,0
Чернігівське КАТП-2528
14,2
Дослідний завод "Хімтекстильмаш"
7,0
ВАТ „Домобудівник"
7,0
ВАТ „Чернігівреставрація"
7,0
КП „Чернігівська ТЕЦ"
3,5
ЗАТ „Чексіл Автосервіс"
1,2
Всього:
2082,0
На території інших підприємств області, за попередні роки, утворилось та зберігається близько 2050 тонн промислових токсичних відходів, що може призвести до негативних наслідків для навколишнього природного середовища.
Тверді побутові відходи, що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 712 звалищах.
Зоопланктонне угруповання було менш стійким і різноманітним. В більшості випадків домінували коловертки, але влітку суттєву частину зоопланктоценозу складали гігляуси. Восени відбулося різке збіднення угруповання. В жовтні вони складали 46-73 % від загальної чисельності ІС-1,40-2.2.
В цілому стан планктонних угруповань р. Десни на контрольованій ділянці характеризувався антропогенною екологічною напругою. У порівнянні з минулим роком, спостерігалася підвищена евтрофність вод річки особливо на ділянці в межах міста - початкова стадія "цвітіння".
Оцінка якості вод р. Десни методом біотестування проводилась з лютого по квітень, з червня по вересень, у листопаді та грудні. Хронічну токсичну дію вод річки на тест-обєкт було встановлено в лютому і квітні.
Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводи спостереження за станом водного басейну у 59 моніторингових створах, в т. водойм І категорії - 11 створів, водойм II категорії - 48 створів.
Із 758 проб не відповідають санітарним вимогам за санітарно-хімічним показниками 224 проби (29,6%), з 589 проб не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками 158 проб (26,8 %).
Із 8653 проб питної води централізованого водопостачання не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая" за санітарно-хімічними показниками 763 проби (8,8%), з 12057 проб за бактеріологічними показниками - 337 (2,8%) [9].
З 5948 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають вимогам за санітарно-хімічними показниками 2843 проби (47,8%), з 7062 проб - за бактеріологічними показниками 2000 (28,3%).
Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області водним фактором передачі не зафіксовано.
Установами санепідслужби області досліджено 531 проба питної води на вміст радіонуклідів. Випадків перевищень ДР-97 не відмічено.
Радіологічний контроль якості поверхневих вод па контрольованих ворах проводився за двома показниками: вміст стропцію-90 (5г-90), цезію-137 (С5-137). За 2003 рік на радіологічний контроль було відібрано 6 проб (72 аналізи).
Вміст радіонуклідів у всіх відібраних пробах за минулий рік нижчий за ітверджені норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) (цезій-147 -Бк/кг, стронцій-90 - 2 Бк/кг).
Хімічні лабораторні визначення проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення та якісної оцінки речовин-забруднювачів, таких як: нітритний та нітратний азот, аміаковий азот, хлориди, залізо загальне, важкі метали (Сu, Мn, А1, Сг, Ni).
Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод негативно впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив га пестицидів), природні (нітрифікація, амоштизація, мінералізація донних відкладень), а також техногенні (незадовільний технічний стан систем.
Головні джерела забруднення поверхневих водних обєктів: підприємства комунального господарства - 98,98 % скидів від загаль обсягу забруднених стічних вод. З 26 комплексів очисних споруд експлуатуються у комунальному господарстві, 3 - повністю замортизоваі 12 - потребують значних коштів на ремонт або реконструкцію. Здійснюють с забруднених стічних вод підприємства харчової промисловості - 0,87%, та молочної промисловості - 0,83 %, легкої промисловості - 0,15%.
Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Скид в басейні також збільшились з 88,39 млн. куб. м у 2002 році до 114,3 мли. куб. або на 25,91 млн. куб. м (29,31 %).
Обсяги зворотного га повторного водопосіачання збільшились і становлять 186,1 млн. куб м, що на 1,75 % більше рівня 2002 року. Відсоток економії свіжої води становить у 2003 році 82,95 проти 84,56 у попередньому в зв`язку збільшенням використання води на виробничі потреб