Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политике

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

своєї країни, тим більше що на Халхін-Голі 38 тис. японських солдатів у той час намагалися прорватися на радянську територію.

Тому й дала Москва згоду на приїзд міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа й укладення радянсько-німецького пакту про ненапад. Такий крок СРСР означав поразку англо-французької політики. Був перекреслений франко-радянський договір 1935 р. (а втім, він фактично не діяв уже після підписання франко-німецько-го пакту про ненапад 1938 р.).

Німеччина поспішала, Гітлер планував напад на Польщу 1 вересня 1939 р., тому переговори в Москві пройшли швидко.

Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною був підписаний Молотовим і Ріббентропом 23 серпня 1939 р. на 10 років. У преамбулі й 6 статтях договору зазначалося, що обидві країни зобовязалися утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії й усякого нападу одна проти одної, не підтримувати жодної третьої держави, яка розвязала б війну проти однієї із сторін, проводити взаємні консультації, розвязувати конфлікти виключно мирним шляхом.

Був і таємний протокол. В його трьох основних статтях поділялися зони впливу: до зони впливу Радянського Союзу в разі політико-територіальних змін віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше Литву, визнавалися інтереси СРСР щодо Бессарабії й межі зон впливу СРСР та Німеччини в Польщі по лінії Нарев Вісла Сан.

Радянсько-німецький договір мав величезні наслідки.

  1. Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою Німеччину й Радянський Союз, проте обєктивно сприяв Німеччині в розвязанні нової агресії в Європі.
  2. Договір відвернув напад Японії на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти. Японський уряд К. Хіра-нуми, який готувався до спільної японо-німецької війни проти СРСР, після укладення договору МолотоваРіббентропа запитав перемиря на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку.
  3. Не тільки Японія, а й інші союзники Німеччини були незадоволені її договором з СРСР. Італія висловила глибоке почуття образи, Іспанія заявила про нейтралітет. Антикомінтернівський пакт не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.
  4. Договір МолотоваРіббентропа (пізніше дехто на Заході називав його пактом СталінаГітлера) був вимушеним кроком, який дав можливість Радянському Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність.

Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав відступ від декларованих Радянським Союзом принципів зовнішньої політики. Підписаний згодом, 28 вересня 1939 р., договір з Німеччиною про дружбу й кордони взагалі становив непрощенну помилку з боку Сталіна. Але в будь-якому разі розглядати ці документи слід з урахуванням конкретних реалій того часу.

38. Початок Другої світової війни.

Друга світова війна не була випадковістю. Не була вона й результатом помилок якогось уряду, хоч таких помилок у міжнародних відносинах тоді було доволі. До другої світової війни спричинилося різке загострення суперечностей між великими державами, угруповання і коаліції яких протистояли одна одній.

Після укладення пакту Молотова Ріббентропа Гітлер уже відкрито загрожував Польщі війною. Проте короткозорість європейських політиків була дивовижною. Так, польський міністр закордонних справ Бек гордовито заявляв 27 серпня: Гітлер не зважиться зараз на війну.

Президент США Рузвельт 24 серпня звернувся з посланням до Гітлера й президента Польщі І. Мосцицького, закликаючи до полюбовного врегулювання суперечок. Рузвельт, папа римський, бельгійський король, уряди Англії та Франції гарячково намагалися знайти можливість для компромісу з польського питання. В умовах загострення кризи в Європі уряд Англії 25 серпня уклав угоду з Польщею про взаємодопомогу.

Те ж саме робив уряд Франції. Даладьє в посланні Гітлеру зазначав, що проблема Данціга не може бути причиною війни, найважливіше для нас зміцнення між нашими країнами не тільки миру, а й щирого співробітництва.

Гітлер вимагав приїзду до Берліна надзвичайного повноважного представника Польщі. Але звязок з Варшавою був порушений, польський посол Й. Ліпський мусив сам увечері 31 серпня зявитися на виклик Ріббентропа. Німецький міністр закордонних справ напередодні настільки брутально поводився з послом Англії Гендерсоном, що ледве не дійшло до рукоприкладства. Ліпського він примусив довго чекати в приймальні, а потім просто виставив з кабінету. Тим часом Гітлер уже проголошував промову в рейхстазі про початок війни проти Польщі. Він говорив, що не заінтересований у війні, але змушений. Підкреслював, що розраховує на Італію, але її підтримки не потребує, підтверджував гарантії західних кордонів і вірність договорові про ненапад з Радянським Союзом. Німецькі війська тоді вже вступили в Данціг (Гданськ), а о 4.45 ранку 1 вересня з трьох боків по всьому кордону вони вдерлися в Польщу.

Співвідношення сил було не на користь Польщі. Німеччина кинула проти неї 44 з 52 діючих піхотних дивізій, усі 5 бронетанкових і 13 моторизованих дивізій загалом 57 піхотних дивізій, 2500 танків, 2000 бойових літаків тощо. Польща тоді мала близько 33 дивізій, здебільшого кавалерійських, її авіація (771 літак) була знищена в перші ж дні.

Німеччина оголоси?/p>