Воля як регуляція психічної активності людини
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
?асться відповідними експериментальними даними довести реальність інших джерел поведінкової активності, наскільки переконливо зможуть вони пояснити різноманітні види поводження, не прибігаючи до поняття рефлексу. Великі надії в цьому звязку покладаються на сучасну психологію свідомості і когнітивну психологію, на новітні методи експериментального дослідження людської психіки. Як же з обліком сказаного розуміється воля в сучасних психологічних дослідженнях? В.І.Селиванов визначає волю як свідоме регулювання людиною свого поводження, виражене в умінні бачити і переборювати внутрішні і зовнішні перешкоди на шляху цілеспрямованих вчинків і дій. У ті моменти діяльності, коли субєкт зіштовхується з необхідністю подолати себе (емпіричний рівень виділення перешкоди, звязаного із субєктом діяльності), його свідомість на час як би відривається від обєкта, предмета діяльності, чи партнера і переключається в площину субєктних відносин.
Функцією вольової регуляції є підвищення ефективності відповідної діяльності, а вольова дія постає як свідома, цілеспрямована дія людини з подолання зовнішніх і внутрішніх перешкод за допомогою вольових зусиль. На особистісному рівні воля проявляється в таких властивостях, як сила волі, енергійність, наполегливість, витримка та ін. Їх можна розглядати як первинні, або базові, вольові якості особистості. Такі якості визначають поведінку, яка характеризується усіма або більшістю описаних вище властивостей. Вольову людину відрізняють рішучість, сміливість, самовладання, впевненість в собі. Такі якості розвиваються в основному в онтогенезі дещо пізніше, ніж названа вище група властивостей. У житті вони проявляються в єдності з характером, тому їх можна розглядати не тільки як вольові, але і як характерологічні. Назвемо ці якості вторинними.
Нарешті, є ще третя група якостей, які, відображаючи волю людини, повязані разом з тим з його морально-ціннісними орієнтаціями. Це - відповідальність, дисциплінованість, принциповість, обовязковість. До цієї ж групи, що позначається як третинні якості, можна віднести ті в яких одночасно виступають воля людини та її ставлення до праці: діловитість, ініціативність. Такі якості особистості звичайно формуються тільки до підліткового віку. Необхідність у вольовій дії виникає, коли на шляху здійснення мотивованої діяльності зявляється перешкода. Вольовий акт повязаний з його подоланням. Попередньо, однак, необхідно усвідомити, осмислити суть проблеми. Вольова регуляція необхідна для того, щоб протягом тривалого часу утримувати в полі свідомості обєкт, над яким розмірковує чоловік, підтримувати сконцентровану на ньому увагу. Воля бере участь у регулюванні практично всіх основних психічних функцій: відчуттів, сприйняття, уяви, памяті, мислення й мови. Розвиток зазначених пізнавальних процесів від нижчих до вищих означає набуття людиною вольового контролю над ними.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Виготський Л.С. Собр. соч.: В 6 т. - Т. 3. - М., 1983
2. Висоцький А. И. Вольова активність школярів і методи її вивчення: Навчальний посібник. - Челябинск, 1979
3. Джемс У. Наукові основи психології. - СПб., 1902
4. Іванов-Смоленський А.Г. Основні проблеми патологічної фізіології вищої нервової діяльності людини. М., 1933
5. Калін В.К. На шляхах побудови теорії волі / / Психологічний журнал - Т. 10 1989 - № 2
6. Котирло В.К. Розвиток вольового поведінки у дошкільників. - Київ, 1971
7. Ладаном І.Д. Управління стресом. - М., 1989
8. Левітів Н.Д. Психологія характеру. - М., 1969
9. Немов Р.С. Психологія: Підручник для вузів. - У 3-х кн. - Кн.1. - М.: Владос, 1997
10. Загальна психологія. - М., 1986
11. Рибо Т, А. Память в її нормальному і хворобливому стані. СПб., 1894
12. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. - СПб: Пітер Ком, 1999
13. Страхов И.В. Психологія характеру. - Саратов, 1970
14. Хрестоматия по вниманию. - М., 1976
15. Експериментальні дослідження вольової активності. - Рязань, 1986